Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

За гривню прикро

11 грудня, 2007 - 00:00

Людині властиво жити не тільки одним днем. А тому всі ми в тій або іншій мірі займаємося накопиченням. Але ось те, що саме ми ховаємо на чорний день, нас, а також наш уряд дуже сильно характеризує. Був у нашій історії темний час, коли доводилося запасатися сіллю й сірниками. Довгий час провідною валютою запасу в сім'ях була картопля. У новий для України час на це почесне місце вийшов долар. Досить сказати, що населення України в листопаді 2007 року купило іноземної валюти (і це був переважно долар) майже на мільярд ($904,7 млн.) більше, ніж продало. Не багато чим відрізнявся й жовтень, коли ця різниця становила $857,7 мільйона. За даними Нацбанку України, перевагу долару віддають і ті українці, які тримають свої кровні в банках. Так, об'єм банківських внесків фізичних осіб у вільно конвертованій валюті (а це в нас майже 100% - долар) у минулому місяці виріс на $375,8 мільйона, в жовтні - на $221,1 мільйона, у вересні - на $236,3 мільйона. І це при тому, що у всьому світі долар втрачає свою вагу, витісняється зростаючим євро.

Безумовно, доларове накопичення якоюсь мірою стимулюється Нацбанком. По-перше, тим, що співвідношення гривні й долара, як вкопане, застигло на відмітці 5,05. По-друге, тим, що сам Нацбанк продовжує нарощувати міжнародні резерви, які вже наближаються до $33 мільярдів. Причому левова частка, близько 45%, у них належить знову-таки долару. Перефразовуючи відомого героя, тут можна сказати: за гривню прикро.

Але виявляється, колективна мудрість - це не вигадане кимсь поняття, а щось вельми реальне, що існує на рівні інтуїції. Адже не так уже багато громадян нашої країни мають можливість по-науковому глибоко аналізувати економічні показники. Але, схоже, їхня тривога, яку важко пояснити в термінах макроекономіки, що примушує довіряти не стільки національній валюті, скільки нехай і падаючому, але все ж таки, як і раніше, зеленому й твердому долару, все ж багато в чому виправдана.

До такого висновку підштовхують нас експерти Міжнародного валютного фонду - вельми авторитетної міжнародної фінансової організації. Днями вони виступили із застереженням про те, що країни Балтії і Південно-Східної Європи, в тому числі й Україна, можуть стати місцем наступної крупномасштабної економічної кризи. Зокрема, так вважає директор європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Майкл Депплер. Тривожним симптомом, на думку економіста, є дефіцит поточних рахунків, який фінансується за рахунок іноземних коштів, а також зростаючий рівень боргу приватного сектора. «До того ж, окремі країни з найгострішими виявами цих симптомів дотримуються режиму фіксованого обмінного курсу», - зазначає Депплер в інтерв'ю одному з українських видань, відверто натякаючи на нашу країну. На цьому фоні МВФ радить стримуватися від подальшого стимулювання споживчого буму, рушійною силою якого став приватний сектор. Ще одним механізмом стримання зростання боргів приватного сектора повинен стати контроль у банківській сфері. «Рішення про надання кредитів повинні базуватися на реалістичних очікуваннях з боку позичальників і кредиторів», - зауважує Депплер.

Тим часом українські громадяни, які мають можливість час від часу цікавитися такими показниками, як інфляція та зовнішньоторговельний баланс, і самі бачать, що в нашому «королівстві» зараз далеко не все гаразд. За цілком очевидним прогнозом Секретаріату Президента інфляція до кінця року може перемахнути 16%. А з початку року вона вже піднялася на відмітку 14,2%. Тільки в минулому місяці продовольчі й непродовольчі товари подорожчали на 2,3%, послуги - на 1,3%. З початку року зростання цін на них становило, відповідно, 19,6, 5 і 10,7%. Відносно листопада 2006 року інфляція досягла 15,2% і стала найвищою з 2000 року, коли вона становила 25,8%.

Щоправда, листопад у цій бочці дьогтю був ніби ложкою масла, оскільки інфляція в цьому місяці знизилася на 0,7% проти темпу зростання минулого місяця. На цьому фронті вирізнилися соняшникова олія, що раніше дуже сильно подорожчала, а тепер подешевшала на 2,3%, картопля (кому й бути в цей час дешевою) і чомусь яйця (все на 1%), а також м'ясо й м'ясопродукти - на 0,7%. Але ось хліб і хлібопродукти подорожчали на 3,1%, молоко - на 8,1%, сир - на 8,5%, масло - на 6,1%, цукор, який в нас у надлишку, - на 5,6%, фрукти - на 8,3%. Тарифи на гарячу воду й опалювання додали в ціні 10,6%, а за 11 місяців підскочили на 12,6%. А ще, згідно з даними Держкомстату, за 11 місяців на 22,4% виросла квартирна плата, на 13,8% - вода, на 14,9% - вартість послуг каналізації. Паливно-мастильні матеріали подорожчали на 31,2%, пасажирський залізничний транспорт - на 15,9%, освіта - на 15,6%, охорона здоров'я - на 11,6%, ресторани й готелі - на 14,7%.

Разом із тим, заступник голови НБУ Олександр Савченко втішає нас тим, що долар у світовій економіці все ще домінує. «У всіх великих інвестиційних банків один прогноз: до кінця року долар падатиме, але до середини наступного року різко зміцнюватиметься... Ми ділимося цією інформацією з населенням, щоб люди не поспішали міняти всі долари на євро. Краху американської економіки не буде», - зазначив Савченко. Але було б краще, якби він міг сказати щось більш визначальне щодо України.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: