«Осмислення» та «духовне очищення» — ці слова найкраще характеризують ставлення небайдужих до рідної історії громадян України, які готуються гідно вшанувати пам'ять одного з найвидатніших діячів нашої національної історії — гетьмана Івана Степановича Мазепи — й відзначити 300-ту річницю трагічних подій, пов'язаних з останнім періодом життя гетьмана: зруйнування гетьманської столиці Батурина та Полтавської битви. 6 листопада в Національному університеті «Києво- Могилянська академія» відбулось засідання громадського комітету, який координує роботу наукових, освітянських, бізнесових, зрештою, й журналістських кіл з підготовки до цих історичних дат.
Члени комітету й запрошені (історики Тарас Чухліб, Кирило Галушко, Віктор Брехуненко, Віталій Щербак, Юрій Мицик, Олександр Удод, багаторічний президент НАУКМА В'ячеслав Брюховецький, заступник міського голови Полтави Лариса Семеняга) відзначали, що з появою Указу Президента України Віктора Ющенка від 9 жовтня 2007 року «Про відзначення 300-річчя подій, пов'язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу» зусилля патріотичної української громадськості повернути нашому народу історичну правду про перебіг антиімперського повстання Мазепи 1708—1709 років, повною мірою відобразити весь драматизм цієї унікальної постаті — ці зусилля можуть бути реалізовані в набагато ширшому, вже «державному» форматі. Безперечно, попереду ще безліч проблем. (І, відповідно, величезним є план діяльності громадського комітету: зокрема, провести у жовтні 2008 року наукову конференцію «Доба Івана Мазепи: історія, культура, національна пам'ять», видати на початку наступного року популярний нарис про Мазепу для шкіл України, науковий супровід оновлення експозиції історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», публікація серії статей про Мазепу у фахових виданнях України й продовження цієї серії в газеті «День»...) Але тепер, після виходу указу Президента — а «День» вже розповідав про цей документ в одному з нещодавніх номерів — відповідна робота буде прискорена. Принаймні є така надія.
Річниця виступу Мазепи, Батуринського нищення й Полтава — це наша історія. Проте не тільки історія. Це й політика (відверто кажучи, і виконання указу чималою мірою залежить від того, який саме уряд буде при владі в Україні через рік, через два роки!) Промовці на засіданні громадського комітету були солідарні в одному: треба не тільки реалізовувати положення указу глави держави (спільні заходи зі шведськими істориками, присвячені вивченню українсько-шведських відносин XVII—XVIII століть; висвітлення у ЗМІ життя Івана Мазепи, причин і наслідків його повстання проти Москви; спорудження пам'ятного знака загиблим у 1709 році козакам Запорозької Січі, встановлення монумента гетьману Мазепі у Швеції та пам'ятника королю Карлу ХII в Україні) — ще важливіше буквально «по цеглині» закладати нашу, українську позицію, відстоювати українське бачення усієї проблематики, пов'язаної з добою гетьмана Мазепи. Це тим більш необхідно, що до 300-ї річниці Полтави очікується прибуття в Україну короля Швеції Карла XVI Густава та президента Російської Федерації.
Голова громадського комітету, професор НАУКМА Володимир Панченко сказав про це так: «Безперечно, Росія вправі у себе вдома святкувати річницю Полтавської битви так, як вважає за потрібне. Проте тут, на українській землі: в Полтаві, Києві, Батурині, господарі — ми, і тому дуже важливо, щоби усі заплановані заходи відбувалися «за українським сценарієм».
