«Проведений аналіз причин такого високого рівня травматизму показав, що 80% нещасних випадків на виробництві відбувається внаслідок неуважності та нехтування елементарними нормами безпеки», — повідомив «День» голова Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак. На його думку, основна відповідальність за це «лягає на плечі керівників підприємств». Президент України Леонід Кучма нещодавно підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання виробничому травматизму й професійним захворюванням». Згідно з цим документом, для ефективного вирішення даної проблеми планується в досить стислі терміни «довести» роботодавцям, що створити умови безпечної праці своїм робітникам набагато вигідніше, ніж платити штрафи.
«В даний момент на розгляді Верховної Ради як першочергової для прийняття знаходиться нова редакція Закону «Про охорону праці», — повідомила «День» начальник Управління з охорони праці Держнаглядохоронпраці Лілія Мельничук. Затвердження цього законопроекту не тільки розширить сферу його дії на всі суб’єкти підприємницької діяльності (включаючи фізичних осіб-підприємців), але і значно посилить вимоги до роботодавців щодо забезпечення безпечних умов праці. Зокрема, в закон вписано нові положення, які передбачають особисту, аж до кримінальної, відповідальність підприємця в разі не дотримання відповідних «нормативів» iз охорони праці.
За словами Л. Мельничук, такий підхід до розв’язання проблеми виробничого травматизму цілком виправданий, відповідає ринковим перетворенням, а також викликаний необхідністю «адаптувати» наше законодавство з охорони праці до вимог ЄС.
Дійсно, в більшості розвинених демократичних держав на тему безпеки праці написано цілі томи різного роду законів, указів і т. п. Правда, «видавали» їх протягом сторіч, керуючись не стільки «показниками» травматизму, скільки соціально-економічними реаліями. В цивілізованих країнах відносно низький рівень нещасних випадків на виробництві обумовлений не тільки «страхом» підприємців перед «суворими» регуляторними вимогами, але із відповідним рівнем свідомості роботодавців і найманих робітників, низькими показниками безробіття, використанням більш ефективних і безпечних виробничих технологій, а також, що найважливіше, можливістю підприємців створити нормальні умови праці.
Ні якою мірою не заперечуючи необхідність вирішення проблеми виробничого травматизму, все ж потрібно відмітити, що на етапі первинного накопичення капіталу серед «уламків» командно-адміністративної системи, посилення заходів контролю та бажання «довести» українським бізнесменам, що відповідальність за виробничий травматизм, лежить саме на них, може мати абсолютно незаплановані наслідки. Як повідомив «День» керівник агропромислової організації, по суті — в «старому» колгоспі, що працює «під замовлення» районної адміністрації (до речі, за рівнем виробничого травматизму наш АПК «обігнав» навіть вугільну галузь), «відмовитися від використання техніки, яка явно не відповідає елементарним вимогам безпеки, ми, при всьому бажанні, не маємо можливості. Для нас це рівносильно «самознищенню».
Не слід забувати також, що багато підприємств вугільної, металургійної, хімічної, автомобільної промисловості (самих небезпечних iз точки зору безпеки праці) фактично є власністю держави. Очевидно, що «штрафувати», а тим більше «притягувати» їх керівників за недотримання вимог з охорони праці при відсутності нормального бюджетного фінансування цієї сфери було б, щонайменше, неетично. Щодо приватних бізнес- структур, то, як повідомив «День» голова правління Всеукраїнського об’єднання підприємців «Нова формація» В’ячеслав Кредісов, «не виключено, що посилення «нагляду» над ними стане черговим мотивом «відвідати» підприємство відповідними органами контролю». У зв’язку з цим було б непогано встановити подібні «стягнення» й для наших органів влади. Адже не секрет, що умови роботи українських бізнесменів також шкідливі для здоров’я.
