У Києві нарешті відновила свою роботу місія Міжнародного валютного фонду. Її слово стане чи не вирішальним для долі кредиту (від 12 до 19 мільярдів доларів), якого, мов манни небесної, чекає від Фонду наш уряд, що має, за підрахунками опозиції, бюджетну діру в 170 мільярдів гривень. Що саме з’ясовуватиме в Україні місія? Думаю, найбільше її цікавить і непокоїть питання: а чи зможемо ми повернути ті величезні кошти, яких просимо, якщо не в змозі наповнити власний держбюджет?
Головна відповідь уряду — ухвалені парламентом у першому читанні Бюджетний і Податковий кодекси, що є частиною структурних реформ, здійснюваних Партією регіонів для того, щоб вирішити бюджетні проблеми країни. На перший погляд, ці кодекси не мали б належати до так званих непопулярних реформ, та й уряд щось уже для цього зробив. На жаль, далеко не за всіма пунктами його супроводив успіх. Можна навіть сказати, що він програв опозиції відповідну інформаційну війну. Можливо, в цих умовах слід замислитися, чи достатня для проведення так званих непопулярних реформ та сьогоднішня фора репутації, яку отримав уряд Януковича — Азарова?
Директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна минулої п’ятниці оголосила підсумки опитування, проведеного Фондом. Вони свідчать, що діяльність Віктора Януковича за перші 100 днів позитивно оцінюють 54,4% опитаних, негативно — 25,7%. 60,1% опитаних вірять чи сподіваються, що Президент виконає свої передвиборні обіцянки, а сумніваються в цьому й упевнені, що не виконає, — 34,1%. Дещо гіршою є соціальна база прем’єра. Його призначення на цю посаду підтримують 52,4%, не підтримують — 29,2%. Діяльність за перші 100 днів позитивно оцінили 49,1%, негативно — 29,1%. Ще нижче оцінки, виставлені за перші 100 днів уряду: позитивно — 42,6%, негативно — 29,7%. «Нинішня влада справді користується довірою та підтримкою населення, — констатує Бекешкіна. — Питання в тому, як і на що вона цю підтримку й ці надії використає?»
Схоже, добиваючись прихильності МВФ, уряд поклав свою репутацію на одну шальку, тоді як на іншій розмістилися згадані два кодекси. Терези почали рухатися, знижуючи довіру до влади. Та й опозиція такої помилки не вибачила й, як то кажуть, щосили кинулася крушити «досягнення» опонентів. А що ж влада? Вона дозволила опозиції вдосталь попустувати, майже не відстоюючи на професійному рівні своєї позиції. Не вважати ж достатнім аргументом повідомлення прем’єра про те, що «вперше до розробки закону (кодексу. — Ред.) долучалася велика група філологів»...
Народний депутат, лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк порівняв українську економіку з «дохлою коровою», а проект урядового Податкового кодексу — з «доїльним апаратом» для неї. Він виділив в Податковому кодексі найгострішу, на його думку, проблему: «Тепер податкові органи мають право прийти до вас додому й провести обшук». Обурює його й намір запровадити податок на відсотки з банківських депозитів: «Для економіки це, з одного боку, означає зростання процентних ставок за кредитами, а з іншого- зменшення доходів громадян».
Великі претензії до урядових податкових і бюджетних новацій і в екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника. Він упевнений, що практична цінність цих документів щодо отримання кредиту МВФ зовсім невелика. Єдиним варіантом, що гарантує успіх на цьому напрямку, екс-міністр вважає скорочення дефіциту бюджету. Відповідаючи на запитання «Дня» про можливі наслідки того, що нинішній податковий законопроект набере чинності, Пинзеник сказав, що, декларуючи зниження податків, уряд насправді їх підвищуватиме.
На його думку, логіка скорочення податків така, що спочатку слід знизити витрати бюджету. «Якщо ж цього не роблять, — зазначає екс-міністр, — то в різних видах відбувається додаткове вилучення податків. Наприклад, не повертається ПДВ. У результаті, податок із прибутку зараз фактично становить не 25%, а 40%».
Проблем, які можуть виникнути в країні після ухвалення Податкового кодексу, не помітить хіба що сліпий. На 23 сторінках описав свої зауваження до цього документа Мін’юст України. Щоправда, міністр Олександр Лавринович вважає, що напрямок законопроекту є правильним. І впевнений, що всі недоліки до другого читання будуть усунені. Але чи не тому уряд так спокійно сприймає критику, що знає, яким чином до тексту кодексу потрапили всі ці «нескладухи» й «перехльости». Такий відомий ще з радянських часів бюрократичний прийом: спеціально вставляти до обговорюваного документа абсолютно неприйнятні норми, а явно перспективні (в даному випадку податок на розкіш) виключати, щоб потім, вислухавши критику, нібито ставити все на свої місця, надійно заховавши при цьому набагато значиміші каверзи, з якими поки що не зіткнулися «критикани».
Леонід РУБАНЕНКО, президент Спілки податкових консультантів України:
— Цей проект Податкового кодексу не витримує не лише критики, але й простих коментарів. Бо він не дає відповідей на питання, поставлені економікою вже сьогодні, тоді як мав би враховувати потреби розвитку.
Цей документ навіть відкидає країну, її економіку назад. Найбільші претензії — до розділу «Адміністрування». Не менше таких самих нюансів у розділах податку на прибуток, податку на додану вартість, в яких узагалі не відображені моменти, затребувані бізнесом.
Наприклад, управління активами, оподаткування підприємств, що мають мережу філій, право на скорочення викидів парникових газів. І цей список можна продовжувати до безкінечності. Чорт, як відомо, ховається в деталях...
P. S. Громадська ініціатива «Оновлення країни» ініціює всеукраїнський збір підписів проти ухвалення Податкового кодексу в урядовій редакції. Про це координатор «Оновлення країни» Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО заявив вчора в Полтаві, спілкуючись з місцевими підприємцями, повідали УНІАН у прес-службі політика.
Він звернув увагу на те, що новим кодексом «збільшуються каральні податкові функції, а це обернеться збільшенням поборів». «Крім того, розширюються повноваження податкової міліції — тобто з’являється таке собі податкове НКВД», — застеріг В. НАЛИВАЙЧЕНКО.
