Наступного року Україна може потрапити в своєрідні енергетичні ножиці. Вже нині зрозуміло, що буде зростати ціна імпортованого газу, нафти та нафтопродуктів, і в цих умовах слід би було спрямувати всі зусилля на нарощування видобутку вугілля. Але трагедія на шахті ім. Засядько складає для цього наміру досить негативний фон. Урядові доведеться істотно підвищити асигнування в гірничу галузь. Та чи можна в цих умовах спрямовувати їх лише на будівництво нових лав та забоїв? Тож значна частина ресурсів піде на охорону праці, впровадження безпечних технологій. Значного збільшення видобутку чорного золота очікувати важко.
Дружня Польща пропонує Україні вивчити та застосувати її досвід виходу з енергетичної кризи. Адже відомо, що між нею і Росією нині немає жодних суперечностей з приводу цін на енергоносії. Усі розрахунки, як і належить країнам з ринковою економікою, здійснюються за міжнародними цінами. Вчора Посольство Польщі зібрало українських експертів для своєрідного мозкового штурму і запропонувало їм зосередитися в основному на питанні про те, яким чином можна зменшити споживання газу в українських домогосподарствах.
Однак розмову лише цими рамками обмежити не вдалося. Порівнюючи ситуацію польського та українського газових секторів, учасники дискусії звертали увагу на те, що Польща після 1989 року разом з переходом на ринкову економіку започаткувала процес лібералізації ціноутворення на природний газ. Дехто нині називає його повільним, але експерт польської громадської організації Форум «Інтеграція — Демократія — Європа» Петро Андрусечко пригадує, що тоді ціни на газ в його країні зросли на 400%, і це був для населення справжній шок. Україна натомість після проголошення незалежності багато років поспіль користувалася спеціальними політичними цінами на газ. Це призвело, як відзначають польські експерти, до повної залежності України від головного постачальника газу — Росії, а газове питання стало невід’ємним елементом українсько-російських політичних відносин.
Як відзначила радник-посланник посольства Польщі Анна Сковронська-Лучинська, в Україні нині загроза для енергобезпеки зростає, але дії, а вірніше бездіяльність влади на цьому напрямі викликають тривогу. Пані радник наголошує, що у Польщі уряд зробив тему енергозбереження загальновідомою, тоді як місцеві популісти не встигли стільки наобіцяти населенню як в Україні. Якщо українське суспільство й надалі користуватиметься низькими газовими цінами, то це, на її думку, може стати «шляхом до катастрофи».
Відомий український енергоексперт Михайло Гончар, позитивно оцінює польський досвід енергозбереження, однак відзначає, що в Україні далеко не завжди можна буде його застосувати хоча б тому, що у нас відсутня відповідна статистика. З його слів, «ми не знаємо реальних витрат газу, в країні немає статистичного обліку». Гончар вказує, що в Україні втрачено практику розробки енергобалансу, а складаються лише псевдобаланси, які враховують лише надходження і залишають поза увагою витрачання енергоресурсів.
Експерт Центру ім. Разумкова Володимир Омельченко зупинився на тій шкоді, яку завдають Україні низькі газові ціни. На його думку, низькі ціни є політичними, а отже вони визначають можливість політичного впливу постачальника енергоносіїв. Окрім того, політичні ціни, на думку експерта, негативно впливають на конкурентоспроможність країни, яка завдяки ним не зацікавлена запроваджувати досягнення науки і скорочувати споживання енергоресурсів. Омельченко також відзначає, що ті, хто виступає проти поступового переходу на ринкові ціни, насправді лукавлять, бо саме на цих низьких цінах будують свій власний бізнес, який полягає у закулісних цінових домовленостях.
Польські експерти раз у раз повертали українських колег до важливості скорочення витрат газу у домогосподарствах, що допоможе нашим людям адаптуватися до неминучого підвищення цін на газ і, зокрема, власного видобутку. І навіть вказували, що в Україні «не шануються енергоносії», тоді як у Польщі люди, заради економії, взимку мають можливість обігрівати не всю квартиру, а лише ті приміщення, якими найбільше користуються.
А українські фахівці вважають, що низькі газові ціни призводять до того, що у нас ніхто нічого не робить в напрямі енергозбереження. Зокрема, Ростислав Іщенко навіть припускає, що за такої ціни на газ, яку має сьогодні Україна, Польща б розпочала консервувати свої вугільні шахти. Він наводить розрахунок, згідно з яким через зростання попиту на газ у Європі та спорудження додаткових газопроводів, в Україні може створитися дефіцит газу. Тож, як вказує експерт, період до 20011 року, коли ціни для України зрівняються з європейськими, ми повинні використати для того, щоб підготуватися до переходу на альтернативні види палива і до всеохоплюючого енергозбереження, особливо у домогосподарствах.
