«Україна на сьогодні третій за обсягом отримання допомоги реципієнт Сполучених Штатів після Ізраїлю та Єгипту», — пише видання. Києву також було надано Міжнародним валютним фондом кредитів на $3 млрд. І що ж? «Зусилля підтримати незалежність України були ускладнені провалом України в реформуванні економіки», — пише «ФТ». Політика Вашингтона стосовно України зазнала нищівного удару після скандального оприлюднення операцій із кредитами МВФ. І, як вважає газета, ці скандали «загрожують майбутньому Віктора Ющенка, українського прем’єра-реформатора». Варто нагадати, що всі скандали пройшли саме через сторінки «Файненшл Таймс». Більше того, незважаючи на те, що за кордоном інтерес до України, м’яко кажучи, невеликий, британська газета мусує на своїх шпальтах тему про найрізноманітніші українські хиби мало не двічі на тиждень. Звісно, привабливості урядові Ющенка це не може додати (в цьому газета не помилилася).
Деякі критики, йдеться далі в статті, сварять Вашингтон за надмірну жвавість у наданні Україні економічної допомоги i невмiння натиснути на Київ для проведення реформ. Августо Лопез Кларос, колишній представник МВФ у Москві, піддав критиці програми фонду стосовно Росії та України, коли «стратегічні інтереси поглинали зобов’язання про прискорення реформ». Тим часом Сполучені Штати продовжують підтримувати Ющенка, резюмує «Файненшл Таймс».
КОМЕНТАР «Дня»
Володимир МАЛИНКОВИЧ, політолог, директор Української філії Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень:
— Україна до останнього часу отримувала досить багато зиску виключно завдяки нашому геостратегічному положенню. Але тепер, очевидно, ця практика вичерпала себе. Тому постановка питання про зв’язок між наданням фінансової допомоги Україні та прискоренням процесів демократизації всередині нашої держави цілком закономірна. Допомога, яку надавали раніше, жодним чином не сприяла прискоренню цих процесів. Навпаки, постійне надання цих кредитів, умовно кажучи, «розбещувало» українське керівництво. Я згоден із точкою зору Сороса, що кредити треба надавати не державним структурам, а громадським організаціям, структурам, які сприятимуть формуванню в нашій країні громадянського суспільства. Надалі кредити слід давати під конкретні програми, а їх витрачання має чітко контролюватися і громадськістю, і Заходом.
Пожорсткішання позиції США, звичайно, пов’язане з виборами в цій країні — противники Клінтона та Гора прагнуть дискредитувати демократів і довести, що позиція Америки щодо України була непродуманою й нелогічною та звелася до підтримки олігархічного режиму. Довести це зовсім неважко. І, нарешті, Захід тільки останнім часом почав серйозно займатися Україною, оскільки до цього головна увага приділялася корупційним скандалам у Росії.
Ярослав ЖАЛІЛО, президент Центру антикризових досліджень:
— Висловлювання про те, що Україні давали гроші за її вигідне геостратегічне положення, багато в чому справедливі. Тому зараз, коли в Україні сформувалася хоча й незавершена, але ринкова система, побоювання Заходу з приводу можливості відновлення тоталітарної системи дещо зменшилися. І можна було передбачити, що прагматизм Заходу щодо України зросте. З іншого боку, нове керівництво МВФ заявило днями, що фонд надаватиме кредити переважно країнам з економікою, що розвивається, а не з перехідною економікою. При цьому стабілізаційні кредити будуть надаватися на усунення конкретних кризових явищ.
Головний висновок, який можна зробити, на мій погляд, такий: чим далі, тим актуальнішим стає для нас питання про пошук власних ресурсів. Судячи з усього, надалі «просто так» нам не будуть допомагати ні МВФ, ні США, ні приватні кредитори з інших країн.
Андрiй МИСЕЛЮК, «День»
