На жаль, в акції «Вставай, Україно!», організованій опозицією, поки превалює тема захисту Юлії Тимошенко. Попри цілком справедливі заяви лідерів «Батьківщини», того ж Олександра Турчинова, про головний мотив — арешт екс-прем’єра означає наступ на права і свободи абсолютної більшості громадян, наступ диктатури.
Оратори біля наметів на Хрещатику (станом на середу) багато говорять про «нашу незламну Юлю» і значно менше про демократію. Крім того, її весь час оголошують лідером опозиції, не уточнюючи, що є інші сили та лідери, які заявили про протест діям влади. Отже, маємо очевидний синдром старої хвороби — спочатку лідер, потім цінності, ми — головні, а інші хай як знають. Хоча повинно бути з точністю до навпаки.
За таких умов розширити коло учасників протестів надзвичайно важко. Заявлено про заснування ще одного комітету, покликаного об’єднати опозиціонерів, та чи не чекає на нього доля попередніх структур, що також гучно починали, але потім тихенько зникали? До речі, пригадується, що на початку 2000-х років БЮТ ініціював протести із схожою назвою «Повстань, Україно!» (Ю.Тимошенко тоді вперше потрапила за грати), але тоді акція орієнтувалася на значно ширший політичний спектр. Нині агітаційні матеріали протестувальників теж нібито містять гасла на захист демократії і проти диктатури, але над наметами їх не помітно.
Хоча подібні заклики варто виписати найбільшими літерами. Щоб люди відчули, що диктатура — це злидні для більшості, це зневага до громадян. Наприклад, місце акції, яку проводить поруч «Общевойсковой союз Украины» (організації, про яку досі мало хто чув) огороджено щитами з помітними написами, вочевидь зробленими на відповідному поліграфічному обладнанні і спрямованими на дискредитацію Ю.Тимошенко. Плюс голоси з потужних гучномовців, розташованих у цьому таборі, намагаються заглушити опозицію. І мало у кого виникають сумніви, що ця нібито громадська ініціатива організована з подачі влади.
Наразі неясно, скільки влада не буде «чіпати» намети і учасників опозиційних протестів — акція оголошена безстроковою, але відповідні судові рішення «не дозволити» вже приймаються, її місце оточено сотнями, якщо не тисячами, співробітниками міліції, державної служби охорони, всі в бронежилетах. До речі, це ознака тоталітарних систем — страх перед власним народом. З точки зору мобілізації демократичних сил протести в рамках кампанії «Вставай, Україно!» необхідні. Проте зосередженість лише на долі Ю.Тимошенко заздалегідь обмежує її шанси на успіх, а з ними і оптимістичні перспективи для нашої країни.
