Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Закон про банки: знову камінь спотикання

4 січня, 2001 - 00:00

Кабінет Міністрів рекомендуватиме Президентові країни Леоніду Кучмі застосувати право вето до статті 7 нового Закону України «Про банки і банківську діяльність», заявив прем’єр-міністр Віктор Ющенко. «Ми б не хотіли, щоб кошти (вкладені в державний банк. — Ред. ) були уряду, а керувала цим банком найнята команда», — сказав він.

Відповідно до згаданої статті, державним банком визначено банк, 100% статутних капіталів якого належать державі. Держбанк засновується за рішенням Кабінету Міністрів. У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою акцій, котрі належать йому, такий банк утрачає статус державного. Стаття 7 передбачає існування наглядової ради банку, яка є найвищим органом управління банком. Наглядова рада формується в рівних частинах Верховною Радою і Президентом, тоді як фактично власником банку є уряд. В Україні сьогодні існує два державних банки — Ощадбанк і Укрексімбанк.

Раніше Асоціація українських банків критично оцінила закладений у законі механізм управління державними банками. На думку АУБ, це не єдине недоопрацювання, що міститься в документі, ухваленому у форсованому режимі. «Асоціація, працюючи над законопроектом, внесла багато пропозицій, ішов нормальний процес, дискусія. І раптом — такий поспіх. Матеріали, підготовлені до другого читання, було проголосовано відразу, без постатейного обговорення. У результаті, ми отримали закон, у який треба вносити зміни», — сказав президент АУБ Олександр Сугоняко.

Парламентаріїв, безумовно, підстьобував уряд, який поспішав виконати одну з останніх умов МВФ для поновлення фінансування. Відповідаючи на запитання, чи може ситуація із трактуванням п. 7 закону про банки спричинити якісь непорозуміння у відносинах України з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком, В.Ющенко зауважив, що непорозуміння «вже є», інформує Інтерфакс-Україна.

Петро ІЖИК, «День»
Газета: