Згідно з цим законом, рішення Європейського Суду надходить до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яка, у свою чергу, звертається з відповідним клопотанням до Кабінету Міністрів. Уряд приймає відповідне рішення, якщо йдеться про відшкодування матеріальних збитків. Крім того, Кабмін несе відповідальність за виконання рішення про відшкодування морального збитку.
Відомо, що на цей час для розгляду Європейський Суд має 1,5 тисячі заяв і скарг українців. Зі слів віце- президента Міжнародного товариства у правах людини Андрія Сухорукова, громадяни України можуть звертатися до Європейського Суду лише після вступу в результаті рішення національного судового органу, і при цьому повинно пройти не більше ніж 6 місяців. Прикметним є те, що скаржитися можна на порушення конкретної статті Європейської конвенції, а матеріали повинні бути подані рідною мовою. Вся «процедура» безкоштовна, позаяк Європейське Співтовариство виділяє на це гроші. Кожне рішення, ухвалене Європейським Судом, є «указом» для держави змінювати своє законодавство, щоб надалі подібні позови не надходили на розгляд. За словами А.Сухорукова, закон, на який Президент наклав вето, можна вважати технологічним, бо від нього залежить лише технологія виконання рішення Європейського Суду. У той же час, як він відзначив, те, що не ухвалили закон зараз, аж ніяк не означає, що його не ухвалять взагалі. Мабуть, у Президента виникли якісь невідповідності, тому він і запропонував внести деякі зміни.
Водночас правозахисник Тетяна Яблонська заявила, що, вступивши в Раду Європи, Україна автоматично повинна виконувати всі її вимоги, інакше їй загрожує виключення, що є небажаним для нашої країни.
