Кабмін пропонує Верховній Раді зберегти податкові пільги для металургів, головна з яких — сплата податку на прибуток за ставкою 15% замість загальноприйнятих 30%. При цьому умовою надання пільги є спрямування не менше 75% від її фінансового ефекту на технічне переозброєння. Переозброювати дійсно є що. За застарілою мартенівською технологією в Україні виробляється 48% сталі, в той час як у світі цей показник не перевищує 5%. За сучасною технологією безперервного лиття в світі виробляється 80% металопродукції, а в Україні — лише 16%. Заступник держсекретаря Мінпромполітики Сергій Грищенко вважає, що через старіння обладнання українські металурги вже найближчим часом можуть втратити нинішні позиції на зовнішніх ринках.
Незважаючи на непогані підсумки 2001 року, на вчорашньому засіданні Кабінету Міністрів, присвяченому проблемам металургії, більшість директорів, були не в кращому гуморі. За їх словами, прибутковість роботи підприємств останнім часом неухильно спадає. Рентабельність галузі загалом минулого року становила 6,5%, але теперішня динаміка — невтішна. Зараз на світових ринках ціни на металопродукцію досягли мінімального рівня за останні 10 років. «Якщо пільги не збережуть, підприємствам доведеться скорочувати кількість робочих місць. Іншого виходу в нинішніх умовах просто немає», — говорить президент корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» Сергій Тарута. Зазначимо, що «ІСД» контролює маріупольську «Азовсталь» і Харцизький трубний завод. Запорізький глава облдержадміністрації Євген Карташов учора також звернув увагу на соціальне значення податкових пільг для металургії. «У галузі зайнято десятки тисяч робітників, котрі стабільно одержують платню. За допомогою меткомбінатів удається вирішувати багато які питання в області. Металургійні підприємства зараз переживають не кращі часи — пільги треба залишити», — заявив обласний голова, до речі, колишній заступник голови правління «Запоріжсталі».
Не виключено, що, кажучи про складнощі з прибутковістю, металурги хочуть здаватися біднішими, сподіваючись на співчуття з боку Верховної Ради. Але об’єктивні показники показують, що податковий експеримент безперечно вдався, і його треба не припиняти, а переносити на інші галузі.
Перешкодити позитивному голосуванню у Верховній Раді за законопроектом про пільги для металургів може, хіба що, політичний чинник. Так уже вийшло, що практично весь директорат галузі перебуває в передвиборній «скарбничці» блоку партій «За Єдину Україну!». Голосів фракцій, що входять до «ЗаЄдУ!», для прийняття закону недостатньо. Не виключено, що інші політичні об’єднання не погодяться на державну підтримку галузі, чиї фінанси може бути задіяно на виборах, причому на користь лише одного з учасників. Не виключено, що керівництво металургійних компаній провадило переговори і з представниками інших фракцій, але в пресу ця інформація не потрапила. Президент «ІСД» Сергій Тарута, до речі, не випромінював певності, що пільги буде збережено.
Проте, окрім податкових переваг, металургам у будь- якому випадкові гарантовано урядову підтримку, що коштує чималих грошей. Прем’єр-міністр Анатолій Кінах учора доручив Міністерству транспорту проаналізувати можливість зниження залізничних тарифів на перевезення металопродукції. Кабмін також запланував простимулювати внутрішній попит на сталь з боку машинобудування. «Те, що лише 14 15% металу продається навнутрішньому ринкові, говорить про загрозу залежності від економічних та політичних зовнішніх чинників», — заявив Анатолій Кінах. Окрім того, прем’єр незадовільно оцінив роботу банківської системи в напрямкові кредитування промисловості. На його погляд, кредитні ставки українських банків не відбивають низьких темпів інфляції та зростання ВВП. Жорстка критика з цього приводу вчора прозвучала на адресу НБУ. Прем’єр навіть відзначив валютну політику серед чинників, що стали причиною зниження прибутковості металургії. Глава Нацбанку Володимир Стельмах прокоментувати цю заяву категорично відмовився. Але, судячи з того, що із засідання він вийшов першим, навіть ні з ким не попрощавшись, а зовні виглядав дуже роздратованим, певний тиск з боку експортерів на формування валютної політики Національний банк переживає вже зараз. Експортери прагнуть девальвації гривні, і за дивним збігом обставин гривня злегка послабла за останні дні. Сила тиску на гривню, безперечно, надалі залежатиме від того, чи затвердить Верховна Рада закон про податкові пільги для металургії.
