Через низьку пропозицію, млявий імпорт зерна і зростання цін на зовнішніх ринках в Україні спостерігається пiдвищення закупівельних цін на продовольчу пшеницю. Цю проблему уряд намагається ліквідувати. У суботу на розширеному засіданні Кабміну розглядалося питання формування продовольчого ринку. Позиції в дискусії були різко полярними. Прем’єр- міністр Віктор Янукович навіть визнав, що уряд, працюючи на цьому ринку, «перегнув адміністративну палицю».
Проте у прем’єра знайшлися й аргументи на виправдання: «Ми відчували, що втручатися у цю проблему слід негайно. Головне завдання — гармонізувати державну цінову політику відповідно до соціальної системи в Україні. Якщо зростає заробітна плата і зростають ціни — це зрозуміло, але якщо ми маємо європейські ціни, але українську зарплату — це незрозуміло». У властивій йому манері прем’єр намагався не випустити опонентів з кута: «Тоді запропонуйте, будь ласка, що робити пересічному громадянинові України, коли він не отримує європейську зарплату, але має європейські ціни». «Потрібно регулювати ціни, але робити це зважено», — підкреслив В. Янукович і зазначив, що на світовому ринку ціни на хліб зростають. «Зростають вони й в Україні», — сказав він. Тим часом, за деякими даними, такі песимістичні настрої в уряді, який має намір утримувати ціни, викликані не в останню чергу провалом надій на отримання російського товарного зернового кредиту (мільйон тонн). Зваживши свої можливості, російська сторона відмовилася від непродуманих обіцянок... Отже, російське зерно, як і казахське, купуватимуть за цінами, близькими до світових. Чи не в зв’язку з цим прем’єр висловився за необхідність захисту українських сільгосптоваровиробників? «Внутрішні ціни, — як вважає Янукович, — не повинні бути нижчими за ті, які є у світі, але з урахуванням того, що немає витрат на транспорт, імпорт, ціна буде нижчою, ніж на імпортоване зерно».
Водночас В. Янукович, пославшись на доповідь, яку зробив у ході наради Генеральний прокурор України Святослав Піскун, повідомив, що всі учасники засідання були одностайні у тому, що кризову ситуацію на продовольчому ринку було створено штучно. Це дозволило йому взяти під захист позицію виконавчої влади, яка «повинна була зреагувати», щоб захистити населення від кризи, «діючи у рамках законодавчого поля».
У результаті уряд України з мотивуванням «не допустити дестабілізації продовольчого ринку» дійшов висновку, що ситуацію на цьому ринку може врятувати тільки держзамовлення й, очевидно, ухвалив рішення відновити (скасовану в перші роки незалежності) практику державного замовлення на стратегічні види продовольства. Зі слів віце-прем’єра Івана Кириленка, необхідно ввести держзамовлення на закупівлі зерна (1,5 млн. тонн), м’яса, окремих видів молочної продукції, цукру, а також крупи, соняшникової олії. Кириленко обіцяє, що такі держзакупки здійснюватимуть на прозорих ринкових умовах. «Це не держзамовлення 1980-х років. Держава вийде на ринок як ефективний покупець й ефективний продавець», — підкреслив головний аграрій. Одночасно цей «ефективний» гравець продовольчого ринку вважає за необхідне тримати відкритими ворота країни для імпорту продовольчого зерна не до 31 грудня, а аж до врожаю наступного року, тобто до 1 червня. Інакше держава не встигне ввезти необхідну для покриття дефіциту (3 млн. тонн) кількість продовольчого зерна і застрахувати країну від «збоїв» на продовольчому ринку.
Тим часом ліберально налаштоване крило уряду, мабуть, ще не вважає питання закритим. Характерна з цього погляду позиція керівника групи радників міністра економіки Володимира Грановського. Він впевнений, що найпростіший і найдешевший вихід із ситуації для уряду — дозволити зерновим компаніям вільно торгувати зерном, а найменш захищеним сім’ям надати спеціальну субсидію, яка компенсує подорожчання хліба. Державні закупівлі, вважає Грановський, є недозволеним марнотратством і призведуть до втрати значних бюджетних коштів, оскільки держава є менш ефективним покупцем зерна порівняно з учасниками зернового ринку.
Крім того, державне втручання завжди провокує зловживання з боку несумлінних чиновників. Якщо уряд дотуватиме ціну зерна або борошна, то цю ціну обов’язково завищуватимуть, упевнений радник міністра. Разом із тим він вважає, що уряд сьогодні не має інструментів контролю за тим, яке зерно надходить на млини та яке борошно — на хлібозаводи. На тлі постійних заяв про продовольчу кризу, оптові та роздрібні торговці обов’язково почнуть підвищувати ціни на всі продовольчі товари. Експерт вважає, що неприпустимою є й заборона на експорт усіх видів зерна (уряд має намір різко обмежити експорт фуражу), оскільки споживачі сприймуть дії уряду як сигнал, що дефіцит продовольчого зерна неминучий і взимку їм доведеться купувати хліб, виготовлений із кукурудзи або фуражного ячменю.
Заступник голови Асоціації платників податків України Олександр Нарбут сказав «Дню», що у ринковому світі держзамовлення, як заздалегідь адміністративно обумовлені умови поставки продовольства, відсутнє. Держзамовлення існує лише для задоволення на тендерній основі потреб галузей, які фінансують із бюджету, наприклад, оборони, освіти чи охорони здоров’я. Якщо ж пригадати модель держзамовлення, яка існувала в перші роки незалежності, то її, зазначає Нарбут, було повністю успадковано від соціалізму і планової економіки. Підприємства, наближені до уряду, таким чином отримували фінансування, а продукцію видавали слабкоконкурентної якості... Якщо ми рухатимемося у цьому напрямку, то ефективність використання коштів платника податків, вважає Нарбут, буде під великим запитанням. Будь- які адміністративні державні механізми використання бюджетних коштів через рік-два обертаються кримінальними розслідуваннями.
Народний депутат Сергій Терьохін у розмові з «Днем» сказав про негативне ставлення до заходів, ужитих урядом для стабілізації продовольчого ринку. Він розповів, що останні два тижні обговорював з представниками Кабміну дійсно ринковий законопроект про бюджетну підтримку агропромислового комплексу. І після цього раптом приймають дивне рішення про те, що, як висловився С. Терьохін, «знову адміністративно забирати зерно за дивними, незрозуміло якими цінами до Держрезерву, а потім за іншими дивними цінами віддавати його в економіку». Крім того, як вважає Терьохін, запропонованим заходам необхідна принаймні підтримка Верховної Ради. А крім аграрної фракції і комуністів, упевнений народний депутат, такий неринковий спосіб управління економікою ніхто не схвалить, незважаючи на політичні пристрасті і любов до уряду...
