Минулої суботи глава НАК «Нафтогаз України» Олексій Івченко повідомив журналістiв, що в 2006 році наша країна, як і раніше, буде отримувати туркменський природний газ (39 млрд. куб. м) за $44 за тисячу кубометрів, оскільки таку ціну передбачає чинний договір з туркменською стороною. І завірив також, що Україна повністю виконує контрактні зобов'язання «як у частині оплати валютою, так і в частині оплати товарами», повністю витримує графіки і навіть випереджає їх. У такий спосіб головний газовик спробував заспокоїти країну, яка напередодні довідалася про заяву президента Туркменістану Сапармурата Ніязова стосовно того, що з 1 січня 2006 року для всіх покупців туркменського природного газу буде встановлена єдина ціна в розмірі $60 за тисячу кубометрів. Але, мабуть, наведені дані такою ж мірою стосуються й озвученого та підтриманого Верховною Радою депутатського запиту до Президента України, прем'єр-міністра, секретаря РНБОУ, голови СБУ щодо службової невідповідності голови «Нафтогазу України» Івченка, поданого до парламенту членом фракції СДПУ(О) Анатолієм Писаренком.
У ньому йшлося про те, що за станом на середину листопада українсько-російські переговори з питань умов транзиту російського газу через територію України не були завершені. ЗМІ, за словами автора звернення, повідомляють про нові вимоги російської сторони і про абсолютно неадекватну реакцію на них з боку пана Івченка, який, вочевидь, вважає, що Росія, Туркменістан та Європа мають діяти згідно з його наказами. Така позиція Івченка вже фактично призвела до того, що Туркменістан відмовився від подальшої співпраці із Україною, погодившись на умови російського «Газпрому».
Ми вважаємо, що така ситуація є неприпустимою, вказує Писаренко, вона створює загрозу національній безпеці України; підриває довіру до неї як до транзитної держави; суперечить євроінтеграційному курсу, проголошеному Президентом. Діяльність пана Івченка веде до міжнародної ізоляції України з боку Росії та ЄС, як це вже доведено планами побудови підводного нафтопроводу в обхід України, а також загрожує виникненню проблем із постачанням енергоносіїв для потреб української промисловості та житлово-комунального комплексу.
Автор звернення вимагає від українських високопосадовців особисто втрутитися в хід переговорів відносно умов транзиту російського газу територією України; визначити та покарати винних у тому, що переговори до сьогодні не завершені; призначити новий склад делегації на переговорах із чітко визначеною персональною відповідальністю за результати.
У суботу Олексій Івченко був на прийомі у прем'єр-міністра Юрія Єханурова, після чого мав коротку зустріч iз журналістами, де заявив про те, що має намір найближчими днями публічно повідомити про результати фінансово-господарської діяльності компанії. За словами Івченка, підставою для такого рішення став учорашній запит у Верховній Раді, ініційований фракцією СДПУ(О). «Даний політичній запит можна було б вважати неважливим, але він став тією краплею, яка переповнила чашу. Останнім часом навколо НАК «Нафтогаз України» точаться різні розмови, висловлюються необґрунтовані заяви і претензії, спрямовані виключно на вдоволення політичних амбіцій, а не на захист позицій держави. Незважаючи на це, ми будемо послідовно відстоювати національні інтереси України і забезпечувати її енергетичну безпеку. Тому я хочу найближчим часом зробити публічний звіт про фінансово-господарську діяльність та виробничі показники НАК «Нафтогаз України» перед українським народом», — заявив Івченка. Громадськість України, за його словами, зможе зробити висновки, хто насправді відстоює інтереси держави. Звіт буде широко висвітлений у ЗМІ. На нього будуть запрошені представники громадськості, преси, також особисті запрошення отримають усі депутати, які проголосували за підтримку запиту від СДПУ(О). Про дату та місце проведення доповіді Івченка буде повідомлено окремо, зазначає прес-центр компанії. До речі, Івченко повідомив також журналістiв про заяву Ніязова, згідно з якою ця країна більше не вважає себе стороною домовленості з Росією щодо довгострокового постачання газу, що відкриває перед Україною можливості укласти з Туркменістаном відповідну угоду.
