Завтра — День підприємця. Що змінилося за час пiсля минулорiчного свята?
Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ, президент Спілки орендарів та підприємців України:
— У липні минулого року Президент видав указ про заходи щодо підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності. Реалізація положень цього указу, з моєї точки зору, — це найбільш результативні дії з розвитку підприємництва. Необхідність указу викликана тим, що міністерства і відомства фактично саботували попередні укази з цього питання, і регуляторна політика зайшла у тупик. Вперше в історії незалежної України указ опрацьовувався адміністрацією Президента разом з громадськими об'єднаннями підприємців. Спілка орендарів та підприємців доклала до цього найбільше зусиль, її лідер, ваш покірний слуга, є членом і координатором Національного клубу лідерів громадських об'єднань підприємців. За цей рік, будемо сподіватися, в усіх територіальних органах влади створено координаційні ради з питань підприємництва при керівниках цих органів влади. Щоправда, є й негативні моменти: подекуди ці ради створюються не на паритетних засадах, інколи ігнорується участь у них керівників громадських об'єднань підприємців. Створення координаційних рад — це перший крок до переходу на управління економікою на засадах соціального партнерства.
Підприємці почали більше адаптуватися до реальної дійсності регуляторної політики, але у зв'язку з тим, що через невдале законодавство є проблеми з бюджетом, в цьому році ускладнилася ситуація в стосунках з фіскальними органами: бюджет треба наповнювати будь-що, і в ньому є стаття про наповнення через штрафні санкції, а це найбільший нонсенс. Останнім часом поліпшилося взаєпорозуміння між Державною податковою адміністрацією і лідерами підприємницького середовища — підписано меморандум про співробітництво, за яким мала бути підписана угода (вона підготовлена) і утворена громадська колегія при ДПА (положення про неї опрацьовано), однак поки що цього не сталося. Будемо вважати, що це тимчасова затримка, причому не з вини підприємницької громадськості.
Коли ж оцінювати ситуацію з підприємництвом в цілому, то є певний позитив, але для задоволення і заспокоєння час ще не настав. Нам треба розуміти, що якщо на національному рівні є порозуміння з ДПА, то на місцях ми маємо випадки, коли руками податківців (особливо це стосується податкової міліції) прибирають конкурентів.
Володимир БАРАБАШ, генеральний директор компанії «Мономах»:
— Якщо говорити про середовище для малого та середнього бізнесу, то, на мій погляд, тут на краще нічого не змінилося. Спостерігається більш активна участь влади у бізнесі по всій вертикалі, а через втручання влади за допомогою своїх контролюючих органів погіршується ситуація з конкурентною боротьбою. Ми також бачимо якісь «радянські» ознаки монополізації окремих сегментів бізнесу (наприклад, торгівля — оптова та роздрібна), відбувається концентрація цього бізнесу — але не природна, а силова. Тобто ті процеси, які зараз відбуваються у підприємництві, чесно кажучи, не надихають. Підприємництво — це змагання, в якому повинні бути рівні умови для всіх його учасників. Однак саме цих рівних умов як не було, так досі й нема. Як підприємець я не прагну до якихось виняткових умов для себе: хочеться, щоб були такі умови, за яких можна чесно боротися і перемагати.
З-поміж позитивних моментів слід відзначити деяке поліпшення кредитування: знизилася облікова ставка і кредитний ринок став більш доступним, сприятливішими стали й умови щодо застави. Розпочав роботу банк з мікрокредитування — він набирає силу і досить швидко розгортає свою діяльність. Це, безперечно, позитив.
Тамара СВІРУС, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України:
— На жаль, кардинальних зрушень у підприємництві не сталося. Особливу стурбованість викликає відсутність будь-яких змін у системі оподаткування. Дуже гостро стоїть проблема з користуванням електронними контрольно-касовими апаратами — вона може «вибухнути» найближчим часом. Річ у тому, що раніше ці апарати пломбувалися однією пломбою, тепер за вимогою ДПА треба встановлювати дві пломби, які більш захищені від фальсифікації. Якщо раніше підприємець за встановлення однієї пломби сплачував 40 копійок, то нині за дві йому доведеться викласти 8 грн. Але зважте на те, що кожного місяця ЕККА кілька разів виходять з ладу і щоб їх відремонтувати, треба знову замінювати пломбу, через що витрати підприємця постійно зростають. А в Україні налічується 246 тисяч апаратів. При цьому виключне право на видачу пломб надано одній комерційній структурі, а щоб отримати пломби, сервісні центри повинні приїздити до Києва. Більше того, ця монопольна структура вимагає передоплату, а пломби видає лише через 20 днів. І це лише один приклад того, як потерпають підприємці, а протягом року таких негараздів було безліч.
