Вадим КАРАСЬОВ, політолог:
— Затверждення Анатолія Кінаха прем’єр-міністром означатиме, що всі погодилися на такий кінець гри, яку політологи та журналісти назвали прем’єріадою. Вибудувані ним протягом своєї політичної біографії рівні дистанції щодо всіх великих і зацікавлених політичних гравців, роблять його «нічийним» кандидатом. І саме це визначає згоду на «нічию» всіх політичних гравців, які були втягнуті в цю гру, зокрема й комуністів. Позаяк для комуністів є важливим сьогодні, щоб був більш-менш нейтральний прем’єр, який не використовував би адміністративного ресурсу на користь тих або інших центристських та правих партій.
Якщо ж затвердження не відбудеться, то це може означати тільки одне: основні політичні гравці розраховують на якісь нові, більш прийнятні для них варіанти. Але я гадаю, що це малоймовірно, бо за існуючих складних переговорних узгоджувальних процедур постать Кінаха є оптимальною.
Сергій МАКЕЄВ, доктор соціологічних наук, директор Центру політичного аналізу й консультування:
— На мій погляд, ні затвердження, ні усунення кандидатури Кінаха на майбутньому України аж ніяк не відіб’ється. За минулі десять років склалась така ситуація, що в ній уряд і економіка функціонують немовби в паралельних режимах, які не перетинаються й не сполучаються між собою. Кінах, мабуть, буде прем’єром. При цьому більшість його попередників обіймали посаду голови уряду не довше року, і економічна ситуація за них тільки гіршала. Стабілізувалася вона тільки за прем’єрства Пустовойтенка і стала трохи поліпшуватися за минулого уряду. Це взайве підтверджує, що вплив уряду на економічні процеси в нас мінімальний. Такою є особливість нашого розвитку. І, як на мене, ми не маємо наміру з нею розлучатися.
