Ольга БАЛАКІРЕВА, науковий керівник центру «Соціальний
моніторинг», кандидат соціологічних наук:
— Насамперед має змінитися усвідомлення ролі жінки, її
можливості бути державним або політичним діячем. З одного боку, рівень
популярності жінок-політиків дуже зріс останнім часом. Очевидно, це вплинуло
на те, що сьогодні на запитання про те, кого хотіли б бачити президентом,
серед кандидатур-чоловіків з’явилася жінка — Наталія Вітренко. А з другого,
масова свідомість ще не готова до того, що жінка має рівні права з політиком-чоловіком.
Наприклад, коли ми запитували про дружин політичних лідерів, виявилося,
що масова свідомість ще не готова сприймати їх як самостійні суспільні
постаті.
Можна сказати, що в нашому суспільстві відсутня культура
рівності чоловіків і жінок. Дослідження напередодні парламентських виборів
показали, що на рівні загальних міркувань 40—45% виборців декларують готовність
віддати свій голос за кандидата-жінку, а потім конкретні жінки-кандидати
отримують одиниці голосів виборців. Тільки після масового усвідомлення
необхідності соціальної рівності чоловіків і жінок з’явиться можливість
приходу жінки-президента або жінки-прем’єра.
№238 11.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
