Анатолій ГРИЦЕНКО , президент Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова:
— Я б виділив два канали. Це, передусім, ICTV. І — друге місце — «1+1», програма «ТСН». «ТСН» досить оперативно подавала нову інформацію, що з’являлася з досить зваженими коментарями. Телеканал ICTV, крім іншого, дав досить глибоке аналітичне обгрунтування тих проблем, які виникають у армії у зв’язку з проблемою відновлення надійного демократичного цивільного контролю над воєнною сферою. Тобто ICTV вийшов за рамки подій і зміг подати їх у більш широкому ретроспективному контексті. Щодо каналів «Інтер» та УТ-1, на жаль, ці гарячі для суспільства теми дуже часто йшли у них під номером три, чотири у переліку висвітлених ними подій. На мій погляд, це було не зовсім адекватно ситуації та значущості цієї події для нашого суспільства.
Олександр ДЕРГАЧОВ , головний редактор журналу «Політична думка»:
— Я не можу сказати, що відстежував роботу всіх каналів щодо висвітлення цієї події, але з того, що потрапило на очі, найбільше запам’яталася робота ICTV. Вони різноманітно підходили до висвітлення цієї події: не просто інформували, але й аналізували. Зокрема, було проведене опитування стосовно того, як оцінювати дії міністра оборони, подавалися детальні коментарі. Я думаю, що коментар ICTV виходив за рамки непереконливих офіційних коментарів. У цьому випадку можна говорити про самостійну позицію ICTV. Що стосується інших каналів, у них я цього не помітив. Можливо, повторюся, щось мені просто не довелося побачити (щодо стилю роботи каналів серед ряду експертів існує думка, що більш зваженою, ніж у інших, була оцінка цих подій у «Нового каналу»). Якщо говорити про «Інтер», то вони працюють професійно. У них з’явилися власні кореспонденти у деяких ключових точках. Це можна також вітати, але на них майбутні вибори впливають більше, ніж на інші телеканали. Це вже сьогодні помітно. Взагалі ж оцінювати роботу телевізійників можна за рівнем професійності та неупередженості. Ця тема вимагає більш пильної уваги.
Георгій ПОЧЕПЦОВ , завідуючий кафедрою інформаційної політики Української Академії Державного Управління при Президентові України:
— Справа не тільки у каналах, а, й в чутливості нас усіх до отримання правдивої та повної інформації від них. Поки мовчимо ми, будуть мовчати і канали.
Міністерство оборони порушило всі принципи PR-у. Можна сформулювати наступні три правила поведінки у кризовій ситуації, які обов’язкові, якщо на тобі «гріх». Перше — якнайраніше визнати свою провину з відповідними наслідками. Друге — якнайдетальніше видавати інформацію. Третє — якнайчастіше спілкуватися з журналістами.
Але це — інформація, що йде від військових. Набагато важливіше було роздобути свою власну інформацію. І тут ситуація виглядає не так райдужно. У Сочі своїх кореспондентів у нас фактично не було. Військові мовчали, точніше — говорили протилежне тому, що кажуть сьогодні. Тому йшов суцільний повтор. Свою інформацію подав телеканал СТБ, звівши експертів (Борис Кожин та Анатолій Гриценко) у програмі «Вікна. Опівночі». Принципово своя інформація з’явилася у В’ячеслава Піховшека, коли «Епіцентр» («1+1») продемонстрував безхазяйну ракетну частину, якою спокійно прогулявся кореспондент.
Кризова ситуація демонструє ступінь професіоналізму ТБ-каналів. Добре та радісно освітлювати «паркетні» новини навчилися всі. Розповідати правду можуть небагато хто. «Розкопувати негатив» — одиниці.
