Заряд, іще заряд!

В осінню пору, як ніколи, хочеться тепла й домашнього затишку. Тож ми пропонуємо своїм читачам відвідати по-домашньому щиру Х Фотовиставку газети «День», яку вже давно охрестили «сімейним альбомом України», відчути емоції, що переживали фотографи разом з героями своїх знімків. Продивляєшся фотовиставку і розумієш, що ми не залишаємось одні — ні в радості, ні в біді, а наші переживання щось значать для інших — для когось це урок, для когось — заряд оптимізму, комусь — надія...

Фотовиставка працює в Українському домі щоденно до 5 жовтня з 10 до 19 години.

Олена КАРАВАЙ, учитель музики:

— На фотовиставці я отримала масу позитивних емоцій. Дуже часто нас затискує у певні рамки життя, і ти просто не встигаєш побачити багато гарних і просто прекрасних речей. За звичай ми намагаємося не проходити повз чужі радощі та біль, але через метушню часто не встигаємо цього робити. На виставці ж ти бачиш все життя, перед тобою картини, які змушують співчувати не у режимі слайдів. Побачене надовго западає глибоко в душу. Фотовиставки газети «День» — це завжди пряме попадання в душу. Хочеться, щоб так було й надалі. Ці виставки несуть багато добра та радості. Тут, звичайно, є і негатив. Але від нього нікуди не подітися. Це теж частина нашого життя, тому потрібно навчитися її бачити та співчувати. Дуже вражають картини повені. Коли чуєш і дивишся на ці події у теленовинах, то всі негативні моменти перестають брати за душу. А на фотовиставці людина отримує сигнал: прокинься та опам’ятайся! Такі сигнали потрібні, щоб людські душі не черствіли. Найбільше запам’яталися фото дітей, «Виховані кози» та інші роботи. Наших політиків фотографи підмітили теж дуже вдало. Зокрема, це видно з фотокартин «Божа роса», «Сюр», де вони зобразили їх без грубощів, приниження та підколів, дуже по-доброму, без злоби, тобто потрапили просто в точку.

Юрій ЯРЕМЕНКО, шеф-редактор журналу «Камуфляж»:

— Я буваю на фотовиставках «Дня» кожного року і кожного разу бачу позитивну динаміку. Приємно, що представлена палітра всієї України: у ній є пафос, нормальний гумор і, звичайно, горе. Мені здалося, що на виставці домінує позитив. Найбільше приємних вражень залишилося від перегляду фоторобіт дітей. Вони щирі, дуже цікаві, дотепні. Дуже сподобався рудий кіт, на одній з дитячих робіт. Я вважаю, що цю виставку повинна бачити більша кількість людей, тому про неї потрібно давати більше інформації. Представлені на ній фотокартини — це творча робота, яка відображає всю Україну. А рівень професійності фотомайстрів просто вражає і з кожним роком він зростає.

Михайло РИЖОВ, операційний директор «Козирна карта»:

— Настільки різноманітна тематика представлена на виставці. Те, що я побачив, свідчить про дуже серйозний рівень профпідготовки цих фотографів. У нашому монотонному житті можна по-різному побачити світло, адже часто ми не помічаємо простих і водночас банальних речей. Ось подивіться — на картині дитина плаче, але це, напевно, щира радість. На цього першокласника попереду чекає ще ціле життя. Загалом же враження від виставки позитивне. Я оптиміст, саме тому розпочав оглядати її з картин повені на Західній Україні, а закінчив на мажорній ноті — переглядом робіт дітей. Дуже сподобався рудий кіт, багато картин я навіть сфотографував.

Леся САКАДА-ОСТРОВСЬКА, тележурналіст каналу «1 + 1»:

— Насправді я отримала масу задоволення. Я дуже люблю фото, бо це романтичне мистецтво, але воно водночас відображає і наше реальне життя. Помітити та зафіксувати кожну його неповторну мить — це й справді мистецтво. Дуже багато фоторобіт вразили своєю дотепністю. Досягається це не лише за рахунок теми фотороботи, а ще й заголовком до неї. Заголовки доповнюють, а іноді змінюють зміст фотокартини або кепкують із її зображення. Кожна друга фотографія викликала у мене позитивні емоції. Дуже болюча серія фотографій про події у Грузії. Коли їх переглядаєш дійсно душа болить, але натомість дуже багато картин приносять радість.

Денис ПОД’ЯЧЕВ, учасник Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді, м. Харків:

— Я вже вдруге відвідую фотовиставку газети «День», однак цьогорічна вразила мене значно більше, ніж попередня. Цей рік, що наближається до свого завершення, був значно бурхливішим та багатшим на події, ніж рік минулий. На жаль, на сумні події. Це і війни, й природні катастрофи, економічна криза.

Фотовиставка газети «День» вже зарекомендувала себе своєрідним маркером самопочуття українського суспільства, його настрою та думок. Як молодий політолог, скажу, що багато в чому так би мовити тематика моїх очікувань збіглася із тематикою знімків, що представлені в Українському дому. Та тієї дивовижної експресії, що я відчув, проходячи виставкою, я передбачити не зміг.

Велика подяка пані Ларисі Івшиній за те, що наше суспільство за допомогою цієї виставки має можливість відчути настрої та проблеми своїх співвітчизників там, де його передати не в змозі друковане слово. Але прикро те, що цього року, бувало, одна фотографія отримувала декілька нагород, а інші, на мій погляд, не менш достойні, залишалися непоміченими спонсорами. Хоча попереду в цих фотографій ціле життя. Сподіваюсь, вони ще будуть належним чином оцінені відвідувачами фотовиставки та читачами «Дня».

Олексій КОСТЮЧЕНКО, магістр документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія»:

— З фотовиставкою газети «День» я вже знайомий не один рік, адже її фрагмент експонується в Національному університеті «Острозька академія», в якому я колись навчався. Тому цей мистецький захід став для мене справжнім святом.

Глибокі концепти, які закладені у світлинах майстрів фотографії, що експонувалися, дають можливість сприймати світ в іншому ракурсі, помічати ті моменти життя, на які, зазвичай, у буденній суєті не звертаєш увагу. Коли дивишся на світлини, які були представлені на фотоконкурсі, усвідомлюєш, що у кожній справі, у кожному моменті життя можна знайти те, що імпонує саме тобі. Як на мене, то інколи навіть деякі публікації в пресі не несуть такого смислового навантаження, яке закладено в експонованих світлинах.

Після перегляду таких фотознімків навіть сам стаєш набагато спостережливішим та уважнішим до всіх процесів, дій і явищ, які відбуваються у світі. Знаю багато людей, які відвідавши фотовиставку, самі беруть до рук фотокамеру і розвивають в собі риси фотохудожника.

Хочеться подякувати головному редакторові газети «День» Ларисі Івашиній за організацію такого креативного заходу, який дав багатьом талановитим людям можливість самореалізуватися та заявити про себе на всю Україну.

Вікторія СКУБА, студентка факультету політико-інформаційного менеджменту Національного університету «Острозька академія»:

— Після закінчення Літньої школи журналістики газети «День» все, що пов’язане з цим виданням стало для мене рідним і близьким. Тому до урочистої церемонії підбиття підсумків 10 ювілейного фотоконкурсу я поставилася по-особливому. Це було спільне свято для мене і для редакції, для редакції і для мого університету, адже всі якимось чином долучалися до нього, співпереживали. Студенти Острозької академії також взяли участь у конкурсі. Приємно було побачити, що до цієї події долучилися й багато інших організацій та відомих постатей. Для нашої країни традиційний фотоконкурс «Дня» став ще одним символом сучасної інтелектуальної еліти. Представлені на ньому роботи здатні наштовхнути нас на роздуми про щось духовне, вище, передати чиїсь емоції і зробити їх нашими власними.

Важливо, що фотоконкурс відкриває моменти з життя ще не знаної нами України або акцентує увагу на вагомих подіях, які ми, чомусь, не помічаємо. Його можна об’єднати з серією книг «Дня» «Україна Incognita». Такі заходи консолідують нас і роблять ближчими один до одного. І чим більше буде проводитися подібних конкурсів, чим більше людей братиме в них участь, тим швидше нейтралізується проблема відсутності національної свідомості чи інтелектуального сприйняття світу українцями.

Іван СОПІГА, учасник Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді, м. Острог:

— На фотовиставку газети «День» я потрапив вперше, тому порівняти її з минулорічними не можу. Правда була можливість ознайомитися із деякими роботами раніше. Це були роботи переможців різних років, які виставлялись у нашому ВНЗ. Навіть тоді серед студенства та викладачів вони користуваляся неабиякою популярністю. Проте це були всього лиш невелика частина переможців минулих років, а цього разу я мав можливість бачити значно більше цікавих робіт. Звісно ж, враження дуже позитивні. Багато робіт викликали посмішку, а то й добродушний регіт, інші ж — навпаки. Я не надто сентиментальна людина, проте деякі фото, наприклад «Повінь забрала трьох дітей», викликали ... сльози. Найбільше сподобались роботи «Я люблю кавун» та «Півбюджету». Кількість учасників фотоконкурсу з кожним роком збільшується і з кожним роком фото стають все професійнішими. Може й собі спробувати? З нетерпінням чекаю наступну фотовиставку, яку сам постараюсь відвідати і раджу це зробити іншим. Це справді класно!

Юлія ДОВГАНЬ, учасниця Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді, м. Одеса:

— Радує те, що в нашій країні не все замішане на політиці, є й інші грані, які існують паралельно. Існують люди, які створюють витвори мистецтва, і ті, які прагнуть донести їх до культурно виснаженого громадянина України. Горе, радість — не опишеш, ні з чим не порівняєш, не перекажеш...

Лише об’єктив камери в руках професіонала може передати момент народження емоції. Більше б таких заходів, які навчають людей дивитися й бачити.

ВІТАЄМО!

Шановні друзі! Вітаю вас із святом — 12-ю річницею виходу першого примірника вашої газети. Сьогодні, як і багато років тому, газета «День» є одним із лідерів української щоденної преси. І це закономірно, адже на сторінках газети завжди є місце для різних поглядів і вільної дискусії з найважливіших та актуальних проблем сучасності. Така популярність та громадська важливість видання — заслуга серйозної, істинно творчої роботи команди талановитих професіоналів, які розуміють свою відповідальність перед своєю аудиторією та прихильниками і добре знають ціну надрукованому слову. Разом з вами Україна прожила чимало і пройшла через перемоги та звершення, труднощі та випробування. І в усіх цих подіях газета «День» завжди залишалася поважним та авторитетним виданням, якому вірять і свіжий номер якого з нетерпінням чекають кожного ранку. В цей святковий день бажаю колективу «Дня» міцного здоров’я, успіхів і усього найкращого.

Щиро вітаю з відкриттям фотовиставки, впевнена в її художній значущості, державницькій вартості.

Від імені ректорату, професорсько-викладацького складу, студентів і аспірантів Національного гірничого університету щиро поздоровляю вас з відкриттям ювілейної виставки та 12-ю річницею газети «День». Дванадцять років — період короткий. Проте в сучасному динамічному світі — це достатня величина. Історія входження газети «День» в інформаційне поле України — яскраве тому підтвердження. Особливе відчуття часу, високий професіоналізм роблять цікавим і аналітику, і тематичні блоки вашої газети, і фотовиставки, і цікаві зустрічі зі студентством. У цей святковий день хочу подякувати всім вам за вашу натхненну роботу. Відданість своїй справі, інтересам України, побажати залишатися на висотах професіоналізму в контексті нового часу, нової доби нашої України.

Прийміть найщиріші вітання з нагоди 12-ї річниці газети «День» та 10-ї річниці фотовиставки! Ваше видання користується великою популярністю не лише в Україні, а й далеко за її межами. На сторінках газети кожен читач знаходить для себе цікаву інформацію, різноманітну й ексклюзивну. Започатковані газетою «День» фотоконкурси, книжкові проекти, читацькі конференції користуються незмінною популярністю в багатьох куточках нашої країни. Чернівчани досі згадуть цікаву фотовиставку газети «День», яка була презентована в нашому місті. Свято газети та ювілей фотовиставки співпадають у часі з чудовим святом чернівчан — 600-літтям першої письмової згадки про місто. Сподіваюсь на подальшу співпрацю з вами і переконаний в тому, що творчий колектив видання ще неодноразово здивує своїх прихильників новими проектами та ідеями. Успіхів вам, здійснення задумів та збільшення кола читачів і дописувачів. Здоров’я і добробуту вам і вашим колегам по перу, всім працівникам газети «День».

Від імені Українського союзу промисловців і підприємців щиро вітаю вас та колектив газети «День» з 12-ю річницею від дня заснування. За дванадцять років на вітчизняному медіа-ринку за рахунок професіоналізму, оперативності та неупередженості Вам вдалося завоювати авторитет та визнання читачів в Україні. Вашій газеті довіряють, вас читають, на вас посилаються. За роки існування видання у кожному номері підіймаються гострі й дуже важливі питання сьогодення, що стосуються життя українського суспільства. Від усього серця зичимо вам побільше сміливих тем, талановитих матеріалів, ексклюзивних фотографій, відданих читачів. Залишайтеся і надалі джерелом достовірної, об’єктивної та корисної інформації, займайте позицію, яка відповідає найкращим журналістським стандартам.

Від імені Донецької обласної ради сердечно вітаємо колектив вашої газети з 12-річчям з дня заснування видання! За цей час ви пройшли насичений творчий шлях. Завдяки ініціативі та цілеспрямованості вашого колективу, ви зуміли завоювати інтерес, повагу і любов читачів. Вам є чим пишатися! Ваша газета зуміла заявити про себе як про серйозне й цікаве видання, відоме в усій Україні. Упевнений, що професіоналізм, ініціативність колективу видання, творчий підхід до праці та спільне бажання працювати на підвищення іміджу України не покинуть вас ніколи. Бажаємо вам і надалі не зменшувати набраних обертів, освоювати нові обрії, розширювати читацьку аудиторію. Міцного вам здоров’я, творчого горіння, успіхів, щастя і благополуччя на довгі роки.

Шановна редакція газети «День»! Щиро вітаю з ювілейним Х Міжнародним фотоконкурсом та фотовиставкою, присвяченими 12-річчю газети «День»! Видаючи книги про українську історію, організовуючи виставки фотомайстрів у містах та селах, створивши Клуб вільного інтелектуального спілкування молоді, «День» виконує місію справжнього культурного центру України. Ювілейна фотовиставка вразила передусім своєю аурою оптимізму, радості й доброго гумору. Ніби над головами любителів фотомистецтва з’явився такий саме чарівний капелюх, як і в дівчат на знімку Ярослава Табінського «Чарівний капелюх». Запам’яталися світлини, які просто випромінюють радість життя у його різноманітних проявах: «Люблю кавуни» О. Кузнєцової, «Злітаю» А. Нестеренка, «З днем народження» Я. Табінського, де вся природа радіє появі на світ лошатка, «Натхнення» К. Гришина, «Я вас намалюю» А. Степанова — радість творчості юних талантів. Тим більше цінуються ці щасливі моменти життя поряд із фотографіями, на яких відображені трагічні наслідки повені в Україні, війни Кремля проти Грузії... Особливо сподобався «Світ очима дітей» і те, з якою майстерністю і сміливістю діти відкривають свої світи. А на протилежному полюсі — «мирок» наших політиків у жанрі «Сюр». Окремо хочу поділися своїм сприйняттям роботи А. Степанова «Мудрий погляд». На фото зафіксований мітинг, пікет або якась інша акція комуністів під червоними прапорами, яка проходить десь на другому плані, наче масовка у кіно. З точки зору КПРС, мудрий погляд міг бути тільки у мудрого вождя, тобто Леніна або Сталіна. Вождь, мовляв, з висоти своєї величі усе бачить. І досі стоять гігантські статуї «мудрого вождя» по п’ять-сім штук у кожному місті й «мудрим поглядом» з висоти чи звисока дивляться на комуністичні масовки. Бо ніхто більше під статуями не збирається. Найцікавіше, що на першому плані ми бачимо голову й очі собаки. І якщо у серіалі співають, що у міліцейського пса «очень умный взгляд», то у собаки, який стоїть над мітингом, — саме мудрий погляд. При цьому автор нічого не підстроював під «ідею», а зупинив мить реальної події — і вийшла жива й одночасно алегорична картина. Робота Вадима Голуба «Мати до матері» в стилі класики відображає духовний світ людини і створює особливо світлий настрій. Чесно кажучи, їхала в Київ, намагаючись залишити позаду далеко не найкращий настрій. Постійні «зради», гризня за владу, анархія, все це — ніби якийсь депресивний пресінг. Завдяки враженням від фотовиставки «Дня» повернулась додому немов зовсім іншою людиною, з іншими настроями, з великим зарядом позитиву, який зберігатиму в душі від зовнішніх посягань «політичної дурості». Щиро вдячна фотомайстрам, Ларисі Олексіївні Івшиній, колективу «Дня», всім, хто, незважаючи на труднощі, вміє дарувати людям радість. Спасибі за прекрасно виданий фотоальбом «День» 1997—2007», який головний редактор «Дня» Лариса Івшина у передмові назвала «Сімейним альбомом України». За два роки у продовження альбому створено багато нових яскравих сторінок.