Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Затока: розвідка на тлі можливої війни

21 січня, 2003 - 00:00

«Екватор» візиту Президента Леоніда Кучми до країн Перської затоки випадає якраз на сьогодні. Дві країни український керівник уже відвідав — Саудівську Аравію і Кувейт. На черзі ще дві — Бахрейн і Об’єднані Арабські Емірати.

Український глава відправився до цих країн вперше за час свого президентства. Водночас із регіоном він знайомий, оскільки десять років тому перебував у цих державах у ранзі прем’єр-міністра. Час для турне обрали, можливо, й не найкращий: у світі тільки й говорять, що про можливість нової війни в регіоні. У разі початку воєнноої кампанії відвідувані Леонідом Кучмою держави вмить перетворяться на справжній антиіракський фронт. Лишається сподіватися, що відданість подібному «екстриму» зрештою дозволить Україні сподіватися на якісь дивіденди. Представники України часто заявляють про прагнення знайти нові ринки для збуту своєї продукції. Країни Перського регіону важливі для Києва ще й тому, що наявні у них кошти потенційно можуть бути спрямовані на розвиток української економіки у вигляді інвестицій. «Я відчуваю, що ми тут бажані гості. Думаю, що переговори будуть, в тому числі, і з економічного співробітництва, дуже плідними», — наголосив Леонід Кучма.

Експерти не виключають, що українська делегація під час перебування обговорюватиме також питання військово-технічної співпраці. Адже до її складу увійшов керівник «Укрспецекспорту» Валерій Шмаров. Щоправда, українські шанси в цьому плані не дуже високі. Відвідувані Леонідом Кучмою країни давно «зав’язані» на закупках зброї у Сполучених Штатах, на їхніх територіях перебувають частини американської армії. Розрекламована останніми скандалами система «Кольчуга» навряд чи буде переконливим козирем для можливої співпраці у військово-технічній сфері Києва і держав Перської затоки. До того ж ще свіжі в пам’яті проблеми iз продажем зброї і техніки Македонії позаминулого року. Скандал із «Кольчугою», нагадаємо, з самого початку в Україні розглядався не інакше як спроба нечесної конкуренції на світовому ринку озброєнь.

Відвідувані Президентом України країни Перської затоки, як вважається, мають за що купити і мають що вкласти в українську економіку. При цьому галузі називаються найрізноманітніші — від космічної до будівельної. Зокрема, у будівництві залізниць і в авіабудуванні зацікавлений Кувейт. За словами міністра транспорту Георгія Кирпи, Україна також візьме участь в тендері з будівництва залізниці в Саудівській Аравії (тут має споруджуватися близько 3 тис. км колій). Міністр закордонних справ Анатолій Зленко у свою чергу повідомив про зацікавленість Києва в нафті із країн Перської затоки і в проектах її транспортування. Подібна зацікавленість далеко не нова. Тим більше, що країни регіону — основні експортери нафти на світові ринки. Саудівська Аравія, зокрема, йде в цьому контексті під першим номером. Утім, навряд чи нафтова співпраця держав Затоки і України може стосуватися найближчої перспективи. По- перше, для цього необхідна розробка відповідних шляхів транспортування. По-друге, досі не вдалося почути більш- менш ясної відповіді — навіщо нам нафта із Перської затоки. Для внутрішнього користування (проте, якщо вірити спеціалістам, перська нафта не підходить для переробки на більшості українських нафтопереробнх заводів) чи для подальшого транспортування в Західну Європу трубопроводом Одеса—Броди (але поки його не буде продовжено до Польщі, розроблено серйозний бізнес- план і залучено потужні міжнародні капітали, про це можна тільки мріяти)?

І в Ер-Ріяді, і в Ель-Кувейті тамтешнє керівництво цікавилося у свого українського колеги баченням близькосхідного врегулювання та вирішення іракської кризи. «Потрібно використати увесь арсенал у рамках РБ ООН, світової спільноти і все таки спробувати знайти мирне вирішення питань, що торкаються ситуації і в Іраку і навколо нього», — сказав Леонід Кучма в Ель- Кувейті. Президент України запропонував спочатку дочекатися звіту міжнародних інспекторів і сказав, «якщо ООН підтвердить те, про що світ сьогодні говорить, — ми будемо на боцi світової спільноти, в тому числі США, але давайте спочатку переконаємося, що це дійсно так».

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: