Учора міністр освіти та науки України Василь Кремень по «гарячій» телефонній лінії відповідав на наболілі запитання у вітчизняній освіті. Багатьох хвилювало закриття сільських шкіл, небажання місцевої влади відкривати класи в сільських школах навіть за наявності достатньої кількості учнів. До речі, міністр повідомив, що для відкриття класу в сільській школі достатньо п’яти учнів і відповідних заяв від їхніх батьків. Зверталися з проблемами, пов’язаними з особливостями приватних навчальних закладів — незгодою одного із заводів почекати з виплатою грошей за оренду приватною школою, в якої зараз тимчасові фінансові труднощі, з відмовою сироті продовжувати безкоштовно займатися в приватному вузі після трирічного безкоштовного навчання. Однак навчальні заклади приватної форми власності не дотримуються загальних правил Міністерства освіти й працюють за своїми правилами. Багатьох цікавила контрактна форма навчання, однак далеко не на всі фахи держава виділяє кредити, а лише на особливо необхідні для розвитку нашої країни і які не користуються надпопулярністю серед молоді. Надходили тривожні сигнали про те, що в одному з районів Закарпатської області не виплачено зарплату за травень і червень, що в деяких районах катастрофічно не вистачає грошей на утримання дошкільних навчальних закладів, що в окремих районах місцева влада абсолютно не піклується про підтримку в доброму стані школи. Хтось висловлював невдоволення директором школи, в якій працює або в якій навчаються його діти, або, навпаки, висловлював незгоду з приводу зняття директора з посади, а в цілому до керівника навчального закладу висувалися вимоги бути сучасним, досить молодим, шанобливо ставитися до дітей. Усі ці сигнали було взято до уваги для подальшої перевірки. Міністр запевнив присутніх, що вiдносно стовідсоткових виплат педагогічним працівникам відповідно до статті 57 Закону про освіту проблем не буде й що доведення розміру зарплати вчителя до середнього розміру зарплати у народному господарстві при подальшому стабільному розвитку нашої економіки — це справа найближчого майбутнього. Людмила РЯБОКОНЬ, «День».
