Основні суспільно-політичні ток-шоу на 15 січня, останній день передвиборної агітації, були «зарезервовані» заздалегідь. «Велика політика» — Віктором Януковичем, «Шустер Live» — Віктором Ющенком, «Свобода слова» — Юлією Тимошенко. Більше того, Юлії Володимирівні вдалося подолати закон про неможливість одночасного перебування фізичного тіла в різних місцях. Прем’єр спробувала максимально наситити своєю персоною український ефір. Пряма трансляція зі студії «Свободи слова» одночасно здійснювалася на трьох телеканалах — ICTV, «5 каналі» та Першому Національному. Але й це ще не все. Про Юлію Тимошенко нагадав також ефір «Шутер Live», куди без запрошення з’явився депутат від БЮТ Олег Ляшко. Він мав термінове повідомлення для глядачів, на коментарі присутніх у студії українських та закордонних журналістів про неприпустимість такої поведінки нардепа недоторканий пан Ляшко не зважав. Після демаршу з кадру Савіка Шустера непроханого гостя все ж вдалося позбутися, і в студії з’явився офіційно запрошений гість — Віктор Ющенко. Відповіді поки що чинного Президента були занадто далекими і від конструктивну, і від поставлених запитань і позбавленими мінімальної норми самокритики. Тому саме сюжет із Ляшком став головною подією цього ефіру, яка знову засвідчила, що для українського депутата питання приватної власності вирішується депутатською недоторканністю, і саме таким є вимір розуміння демократії. Цей самий «принцип недоторканності» стає головним методом і в спілкуванні зі ЗМІ.
Після тимчасового розлучення політики з інформаційним простором, вже зранку 17 січня медіа зосередилися на тому, як, де і в якій компанії голосували основні кандидати. Одні й ті самі кадри (плюс повідомлення про форс-мажорні ситуації на виборчих дільницях) «проганяли» в ефірі майже всіх телеканалів аж до 8 години вечора, коли стартували телемарафони. Подібна циркуляція спостерігалася й тут, серед гостей студій на «1+1», «Інтері», ТРК «Україна», ICTV, «5 каналі» — зі студії до студії переходили політики, журналісти, спостерігачі, соціологи, політологи, які щоразу озвучували вже оприлюднену інформацію.
Утім, загалом значний інтерес ЗМІ до виборів був не лише кількісним, а й якісним. У процес висвітлення та аналізу виборчого дня включилися навіть аполітичний «1+1» та «зелений» «Тоніс». Поруч із рештою «заполітизованими» каналами вони ставили політикам та експертам, на наш погляд, доречні та правильні запитання.
— Загалом висвітлення виборів у ЗМІ відбувалося всебічно, — вважає Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, генеральний директор компанії TВI. — В інформаційному просторі щодня ми спостерігали чимало форматів донесення інформації стосовно виборів. Таку ситуацію, безсумнівно, можна оцінити позитивно.
— Ми побачили досить прозорий виборчий день без суттєвих порушень, — вважає медіаексперт, журналіст, виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія СЮМАР. — За винятком ситуації із грузинськими гостями. Очевидно, тут були певні політичні зацікавлення. Але найгірше те, що в Донецьку постраждали грузинські журналісти, які працюють на телекомпанії «Імеді». Розслідування цього випадку має бути достатньо серйозним, адже йдеться про імідж України. Що стосується інформаційного висвітлення виборів, то це було типове обговорення, достатньо вільне та незалежне, інформативне та різнобічне. Але варто було більше говорити не про фігури, а про програми. Усі за норму сприйняли розмови про посади. Усе крутилося довкола цього — хто які крісла отримає. А що означають заяви політиків, що вийшли в другий тур, про те, що вони врахують програмні пункти інших кандидатів. Які саме? Як? Це абсолютно типова «хвороба».
Навряд чи цю «хворобу» вдасться подати протягом найближчих трьох тижнів, коли триватиме інформаційна кампанія напередодні другого туру виборів. Яким буде інформаційний діалог кандидатів напередодні другого туру? Власне, він уже почався — з цитування позицій кандидатів, виборці яких залишилися напризволяще. Так, на підсумковій прес-конференції 17 січня Юлія Тимошенко пообіцяла покарати замовників убивства Георгія Гонгадзе, передає «Українська правда». «Справа честі України — довести справу Гонгадзе до кінця і мати справу не з шістками, а із замовниками. Те, що сьогодні «покривають» замовників, — це домовленості, і я їх обов’язково зламаю», — заявила вона. — Гонгадзе був людиною, яку я поважала і вважала своїм другом».
Експерти наголошують, що протягом наступних трьох тижнів журналістам варто бути особливо пильними, аби не стати інструментом для тиражування інформаційних провокацій, яких, упевнені вони, не бракуватиме.
— Позитивний сценарій на наступні три тижні — це якщо кампанія триматиметься на тому ж рівні і не буде падати до рівня минулої п’ятниці, коли на телеканалі «Інтер» ми побачили суцільний позитив на користь одного з кандидатів з боку пана Кисельова. Це нагадало нам часи Леоніда Даниловича: відсутність гострих запитань, розмова про те, що зручно кандидату і в зручному для нього оточенні, — вважає Вікторія СЮМАР. — А негативний сценарій — це нагнітання паніки. Політики сьогодні повинні набратися мудрості й проводити змістовну кампанію, а не підбурювати тих людей, які вже сьогодні вийшли на вулиці українських міст. Будь-які інформаційні провокації будуть підхоплюватися на вулицях, і відповідальність за можливі сутички лежатиме як на політиках, так і на ЗМІ, які ці провокації тиражуватимуть. Сьогодні завдання №1 для журналістів — уникнути подібних інформаційних провокацій, не потрапляти на гачки, які закидатимуться різними штабами, і які обов’язково будуть цікавими та інформативними. Оскільки вирішуватимуть долю виборів лічені голоси, з боку обох штабів можна очікувати «різких рухів». Той, хто програватиме, буде зацікавлений у дестабілізації ситуації.
А засновник незалежного бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Єгор Соболєв свої уявлення щодо інформаційної картинки наступних трьох тижнів змальовує так:
— Є дві футбольні команди, які поганенько грають, і футбол. Вони звикли підкуповувати суддів, суперників, жорстоко травмують одне одного, використовують різні махінації. При цьому вони мають хороші прес-служби, які розповідають, що це найкращі клуби в світі, за якими приємно спостерігати, а завтра буде ще приємніше. Як глядач я це дуже добре розумію і на такий футбол надій не покладаю. Я погоджуюся з думкою політтехнолога Сергія Гайдая про те, що політики повинні забути про рекламу й замислитися про справи, які вже після того, як вони зроблені, треба рекламувати. Але ці два політики, які вийшли в другий тур, до цього не прислухаються, в наступні три тижні вони переманюватимуть виборців на свій бік. Я, до речі, раджу всім послухати, які прекрасні слова Юлія Володимирівна говоритиме на адресу Віктора Андрійовича, тільки щоб його прихильники проголосували за неї. Орієнтовно те саме робитиме Віктор Янукович, але, можливо, в більш «матеріальній» формі. Ми побачимо провокації, чергових педофілів чи зоофілів — тобто нечесний, нецікавий та брудний «футбол». Відверто кажучи, для мене на цих виборах не залишилося вибору. Ми нещодавно робили розслідування про те, як кандидати, що один раз не виконали обіцянок, на наступних виборах дають ті ж самі обіцянки. Цей матеріал називався «Вам гниле м’ясо чи запліснявілий хліб?» Я не їстиму ні того, ні іншого.
