Катерина Огреба зупинила свого «Фіата» край польової дороги. «Ще вдосвіта почали», — фермер подумки віддала належне трактористам Павлу Радехіну й Михайлу Лавринчуку за їхнє старання в роботі. Їм не треба загадувати, самі, як колись говорили у колгоспі, забезпечують високі темпи та якість виконання агрозаходу.
Сіяли двома агрегатами. Біля третього порався механік фермерського господарства Микола Самолюк. «Знову вийшов з ладу оцей МТЗ-80», — пояснив механік.
«Давно вже вичерпав свій енергоресурс, — погодилася фермерка. — Ще в колгоспі нещадно експлуатували цю машину років 12, відтак списали в металобрухт. І вже тут, у фермерському господарстві, дев’ятий рік служить... Я вже так вирішила: як тільки з’являться вільні гроші, поставимо цього МТЗ-80 на п’єдестал у центрі Острополя. Історична машина — перший технічний засіб у нашому фермерському господарстві!»
Минула не одна весна, поки купила отi два трактори, що в посівних гонах, ще — стільки ж комбайнів, також списаних у колгоспі, як отой МТЗ-80. Мріє про новий, складений на заводі руками німецьких робітників. «Чи то комору зернову збудувати, чи то комбайна купити?.. Таки раніше — комбайна. Отака, бачите, альтернатива», — складає план матеріально-технічного забезпечення свого фермерського господарства. Як починалося? Взяли в оренду 50-гектарне поле із земель запасу сільради, заросле пирієм і осотом. Попереду пускали трактор в агрегаті з культиватором, відтак самі йшли, висмикували з корінням оті бур’яни, на підводи складали... Й отак — три роки поспіль, аж поки не зробили поле високоврожайним. «На гербіциди, аби ті бур’яни знищити як клас, хімічним способом, грошей не було», — згадує Катерина.
Тоді це фермерське господарство було на руках її чоловіка — Олександра Огреби. Пішов із життя раптово 37-річним. Відсвяткували обжинки, закінчили осінню посівну і, здавалося, ніщо не віщувало біди. «На все воля Божа», — прийняла удар долі Катерина та впряглася в роботу. «Назва господарства — «Огреба О.В.». То — прізвище та ініціали чоловіка. Поклала собі зберегти про Олександра пам’ять процвітанням фермерського господарства. І двох дітей, Альону й Павлика, треба, як кажуть, на ноги поставити», — говорить Катерина Огреба. «Одержали 50 гектарів для фермерського господарства, ще долучили земельні паї родичів і близьких, узяли трохи в оренду угідь iз запасу сільради», — розповідає «збирачка земель» із Острополя Старокостянтинівського району на Хмельниччині. Радіє, що їй вдалося створити надійний трудовий колектив із 14-ти працiвникiв: «У перші роки була плинність кадрів. Той, хто не вміє й не хоче працювати, сам пішов... Я до людей — по-людськи». Була учасницею форуму жінок-підприємців у Женеві: «З’їхалися жінки з усього світу. Із США, Канади, Великої Британії, країн Азії і Африки. Були й представниці української діаспори — співала з ними наші пісні, розповідала про Батьківщину. Переважно — власниці салонів, крамниць. А я, кажу до них, — живий український фермер. Не йняли віри, що даю лад 300 гектарам ріллі. У них той, хто має 20 гектарів, — латифундист майже... У одному були одностайні: аби чогось досягти, треба в роботу душу й розум вкласти».
Програму врожайності кожної культури на окремо взятій дільниці у 2005-му склав агроном господарства Юрій Соломін: «Сама вчусь і його до науки заохочую. Матеріально, аякже. Де яка конференція наукова чи виставка досягнень, то його на ці заходи відряджаю». Під програму — мінеральні добрива, засоби захисту рослин, інші агроресурси. У відповідній кількості до передбаченого врожаю. «Все купила за свої, не позичені гроші. Головне, що вчасно пільгового пального взяла п’ять тонн по 2,19 гривні за літр. Сьогодні вже дорожче правлять — цікавилася: по 2,6 гривні». Вважає, що «на весь клин для виконання комплексу польових робіт вистачить — гарно підживили озимі та вже закінчуємо сіяти ярі зернові культури».
Сподівається на нову владу: «Уряд виявляє турботу про село. Однак поки що, мабуть, не встигає за подіями. Тому так, гадаю, що тільки-но почав виконувати свою програму». Що ж стосується її, Катерини Огреби, програми, то в ній першим пунктом записано великими літерами: купити комбайна! Одинак без кредиту не купить: «У банку кажуть, що у фермерському господарстві «Огреба О.В.» немає відповідної застави, аби позичити гроші на дорогу машину. Пояснюють: у вас, Катерино, — дрібнотоварне виробництво».
У кого ж тоді великотоварне виробництво, якщо довкола доглянутих полів Катерини багато поораних-несіяних угідь?! «Це вже інше питання», — мовить «живий український фермер». Відтак сідає за кермо свого «Фіата» та їде. Попереду — далекі гони.
