Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Збитки демократії

2 березня, 2002 - 00:00

Сезон публічних політичних колотнеч у саме тих дебатах («Саме ті дебати», УТ-1), про які стільки говорили, відкрили у четвер майстер провокацій Михайло Бродський («Яблуко») і «слов’янський мрійник» Олександр Свистунов («Російський блок»).

Формула передачі складалася з трьох раундів. Спочатку Ольга Таукач для розминки запитувала учасників по черзі. Дисципліну суперечки допомагали підтримувати пісковий годинник-хвилинка. У другому блоці — безпосередньо дебати. І наприкінці, як завжди у програмі «Саме той», недовго, майже символічно, двома запитаннячками брали участь глядачі. За багато років передача «Саме той» уперше змінила формат і досвідченій ведучій довелося понервувати. Дійсно, не все пройшло відповідно до побажань голови НТКУ І. Сторожука — «без ненормативної лексики і необгрунтованих обвинувачень». Емоційний Бродський, здається, одним своїм виглядом говорив: «Скандал замовляли?».

Михайлу Юрійовичу щастить відкривати телевізійні проекти. У цій ролі він за короткий час уже втретє. З ним дебютували «Докладно…» (ICTV), передвиборчі 15-хвилинки тут же, на УТ-1. Головний «яблучник» чудово уявляв собі очікування глядачів і виробив провокаційну і кумедну лексику (на зразок: «ПДВ — нахабство, яке досягло досконалості»). А ті слова, якими він характеризував нинішній стан влади і суспільства, мабуть, гірші за нецензурні.

Намагався виглядати солідним політиком О. Свистунов. Ставив округлі запитання («А яка ваша економічна програма?»), намагався не втрачати спокою. Загалом він виглядав цілком достойно порівняно з його першими виступами на УТ- 1 декілька днів тому. Але його ідеї не вистачало вогню, а відповідям — конкретики. Хіба мало хто обіцяє, що через чотири-п’ять років зарплати будуть 500 у.о. А Бродський запасся квазіпереконливим аргументом, як виплатити борги Ощадбанку — віддавати людям гроші за приватизовані підприємства. Навіть на пряме запитання: за соціалізм він чи за комунізм? — хитрун «яблучник» примудрився відповісти ухильно. А у відповідь на єдину отруйну стрілу, що «Яблуко» — філія СДПУ(о), одразу ж заговорив про провокації. Ще він демонстрував зелене яблуко, читав замість запитання вірші про країну підлості, ледве чечітку не танцював. Підступний соціал-ліберал безцеремонно використав русофіла як фон. У черговий раз сподобався собі і запам’ятався глядачам. Але чи завоював симпатії? Вибори покажуть, наскільки такий спосіб привернення уваги ефективний.

Чого тільки не доводиться витримати ефіру переважно політкоректного УТ-1. Революційні заклики Ю. Тимошенко, касетні звинувачення О. Мороза, іноді відверту нісенітницю маргінальних політиків. У порівнянні з цим виступи «зеленояблучного» кандидата — просто веселий атракціон, а заклики злитися у слов’янській єдності — політична фантастика. Нелегко нести тягар національного каналу і без купюр показувати політичний карнавал. Демократія...

Катерина ДЯДЮН
Газета: