Любов Крикливець, завідуюча відділенням сімейної медицини Чернівецької міської поліклініки № 3, з посмішкою згадує про цей випадок. На її дільниці близько 1400 пацієнтів, і у кожного свої проблеми, своє життя і доля, але більшість з них, дізнавшись, що тепер у них буде сімейний лікар, покладають на нього неабиякі надії і звертаються не лише коли хтось захворіє — вони сподіваються на підтримку, кваліфіковану консультацію та індивідуальний підхід.
Це відділення сімейної медицини поки що єдине в місті, яке більше року обслуговує мікрорайон Чернівців, де мешкає близько 4,5 тисячi жителів, але вже з листопада на сімейну медицину перейде один з великих міських районів — Садгірський. Працює тут троє лікарiв — Василь Бойко, Ірина Бикова і, власне, завідуюча — Любов Крикливець.
«Ми обслуговуємо мешканців мікрорайону з 7 рiчного вiку, вже познайомились з усіма. Поступово звикаємо одне до одного, а якщо на прийом прийде котрась бабуся, то знаю про справи і здоров’я усієї сім’ї», — з посмішкою розповідає пані Люба.
Сімейний лікар не повинен просто виписувати довідки та лікарняні, вiн отримав підготовку не лише як терапевт та педіатр, а й хірург, гастроентеролог, невропатолог тощо. «Якщо виникає спірна ситуація, а іноді просто щоб пересвідчитись у правильності прийнятого рішення — звертаємось до вузькопрофільних спеціалістів, — говорить сімейний лікар, — та з часом все стане на свої місця».
Переконаний у перспективі цієї справи і в. о. головного лікаря поліклініки Володимир Миколайович Багрій. Хоча відділення чи не «наймолодше» у закладі, його лікарям вдалось знайти спільну мову і з керівництвом, і з колективом. «Вони гарні спеціалісти, охоче сприймають усе нове, але в той же час дослухаються до порад. Я вважаю, що за сімейною медициною майбутнє, — говорить пан Володимир. — Сьогоднішні дільничні лікарі працюють швидше як диспетчери. Людина захворіла — вони скажуть їй, до кого звернутись. За 3 прийомні години вони повинні прийняти чимало хворих, а потім обійти виклики». Сімейний же лікар повинен приділяти своєму пацієнту більше часу, добре знати загальний стан його здоров’я, займатись профілактикою захворювань. Поки що такого рівня ще не досягнуто, а сімейний лікар дуже схожий на дільничого, але він постійно вдосконалює методи своєї роботи, а довіра пацієнтів — це основне підтвердження правильності та необхiднi справи. До речі, за останній рік мешканці цього мікрорайону значно рідше викликають швидку...»
Зараз лікарі відділення мають можливість використовувати необхідне обладнання поліклініки (вона одна з найновіших у місті, має належне оснащення), хворі можуть лікуватися тут же у денному стаціонарі, а діагностика здійснюється на кафедрі сімейної медицини Буковинської державної медичної академії.
Кафедра, яку очолює професор Семен Білецький, створена у липні минулого року. Сьогодні тут працює 2 доктори наук, професори, 4 доценти та 5 асистентів. Підготовка лікарів проводиться у двох напрямках: впродовж двох років в інтернатурі одразу після закінчення вузу, або на курсах перекваліфікації впродовж 6 місяців для міських лікарів та 1,5 року — для сільських. Кафедра вже випустила 20 лікарів для міста і стільки ж інтернів, а незабаром відповідні сертифікати отримають ще 28 лікарів та 30 інтернів для сільських районів. Кафедра сімейної медицини єдина в Україні в тому відношенні, що створювалась вона як профільна. «Ми формуємо ідеологію сімейної медицини, — говорить Семен Віссаріонович. — Значно наблизимо лікаря до родини, буде скорочено мережу закладів, у яких сьогодні немає потреби».
Проблемою Семен Білецький вважає відсутність стандартів навчання та застарілі стереотипи мислення пацієнтів, але активна діяльність кафедри спрямована на вдосконалення і розширення роботи. «Велику допомогу нам надав ректорат академії, значною мірою завдяки йому ми маємо новітнє обладнання, — говорить завкафедрою, — окрім того ми працюємо у тісній співпраці з органами охорони здоров’я». Результатом такої спільної праці стане відкриття у Чернівцях великої клініки сімейної медицини, яка вже незабаром зможе прийняти перших відвідувачів.
В цілому області потрібно 240 лікарів сімейної медицини, а зараз тут працює 41 лікар та 98 медсестер. Про це розповів начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Грушко. Програма переходу на нову систему медобслуговування розрахована на 7 років, розпочато її реалізацію у 2001 році. Всі лікарі з часом працюватимуть з дітьми від народження. Сьогодні в області є 35 сімейних амбулаторій, 31 з них — в сільській місцевості. Зазвичай в селах лікар надає меддопомогу всім, хто до нього звернеться, там він практично працює як сімейний. Проблема в іншому. «Якщо в селі проживає більше 1000 людей, місцеві ФАПи повинні бути реорганізовані в амбулаторії. А щоб залучити до роботи лікарів, їм потрібно надати житло, забезпечити умови їх проживання і роботи», — розповів Олександр Іванович. Все це «впирається» в кошти, яких не вистачає. На моє запитання про рівень їхньої зарплати відповів, що сьогодні вона в межах 260 гривень, це трохи більше ніж у звичайного лікаря.
За новим Бюджетним кодексом місцеві установи охорони здоров’я передані на фінансування сільським радам, які практично не можуть утримувати їх на необхідному рівні. В той же час є потреба у збільшенні кількості лікарів первинної ланки — їх повинно бути не менше 40 відсотків від загальної кількості, сьогодні є близько 18—20 відсотків.
Загалом же головний лікар області вважає сімейну медицину дуже перспективною справою. «Це дозволить зробити медичну допомогу більш якісною і контрольованою, провести реструктуризацію поліклінік та ліжкового фонду, — говорить пан Олександр. — В майбутньому, при переході на страхову медицину, сімейний лікар буде розпорядником коштів».
В ідеалі й обслуговування повинно проводитись не за територіальним принципом, адже якщо мова йде про родину, то це 2—3 покоління, які не обов’язково живуть разом. Така система гарно зарекомендувала себе у західних країнах, зрештою, і земські лікарі початку ХХ століття в Українi працювали так само.
