«Трудові ресурси як ефективний потенціал розвитку» — під таким загальними девізом у Житомирі проведено круглий стіл, ініційований в рамках проекту «Срібна вежа» Житомирською агенцією міжнародного розвитку. За словами її керівника — кандидата економічних наук Любові Ярової, статистичні дані свідчать, що економічно активне населення області станом на 2008 рік складає 622 100 осіб, а загальна кількість населення скоротилася на 37 554 особи. Щодо індексу людського розвитку, який характеризує, зокрема, об’єми валового внутрішнього продукту на душу населення, середню тривалість життя в країні, освіченість дорослого населення, здоров’я людей, охоплення всіма видами навчання і деякі інші соціальні показники, то тенденції в області приблизно відповідають загальноукраїнським, які свідчать про суттєве погіршення становища — з 45-го місця у списку зі 177-ми країн 1993 року Україна перейшла на 82-ге місце 2007 року.
Але показово інше: навіть у головному управлінні праці та соціального захисту облдержадміністрації, як з’ясувалося на згаданому засіданні, не можуть зібрати даних щодо того, де мешкає або працює близько третини працездатного населення Житомирщини. Фахівці цієї структури вважають, що одним із головних факторів підвищення привабливості легальної праці має стати суттєве підвищення рівня заробітної плати в бюджетній сфері, що може виступити каталізатором зростання прошарку середнього класу. В той же час, голова Житомирської регіональної спілки підприємців Юрій Водерацький наголосив, що власники нових підприємств змушені «заощаджувати» на заробітній платі працівників, серед іншого й занижуючи її рівень і затримуючи виплату, з огляду на великі хабарі, які змушені платити чиновникам місцевих органів влади й контролюючих установ при відкритті своєї справи.
Зі свого боку, керівник програм розвитку підприємництва названої спілки Олег Данилейко загострив увагу на необхідності використання у навчальних закладах області передових освітніх технологій, яке, крім всього, передбачало б обов’язкове оволодіння комп’ютерами й хоча б однією з європейських мов.
У підсумку більшість присутніх, а були представники влади й бізнес-асоціацій, науковці, профспілкові діячі, медики тощо, зійшлися на тому, що нарощування трудового потенціалу країни має бути завданням загальнодержавних програм, а не турботою окремих відомств, які відтворюватимуть вузькі й застарілі підходи. А ще — включати в себе не тільки професійно-кваліфікаційні характеристики працівників і демографічні фактори, а також здоров’я, освіту, ментальність громадян.
