Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Земля оживе?

27 липня, 2006 - 00:00

Учора стало відомо, що 25 липня Віктор Ющенко підписав указ, відповідно до якого в Україні мають бути створені належні правові принципи формування і регулювання ринку землі.

І дійсно, якщо слідувати Конституції, то давно вже час реалізувати права громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави на землю. Щось ми забарилися зі створенням в Україні ринку землі. Адже він, дійсно, може стати важливим чинником підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, створення умов для залучення на село інвестицій.

Тим часом відсутність в країні навіть правових принципів для повноцінного функціонування ринку землі не сприяє наповненню державного і місцевих бюджетів, а використання земельних ресурсів не тільки далеке від раціонального, але й, по правді сказати, просто злочинне. Не може надзвичайно родюча земля в бідній країні, якою досі є Україна, заростати бур’янами або втрачати родючість через ерозії, як це в нас багато де відбувається через те, що у неї немає справжнього господаря.

Наприклад, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко розповідав «Дню» про те, що, не маючи можливості придбати землю у власність, орендарі просто гробили її щорічними посівами соняшника, який висмоктує із землі всі соки...

Чи зміниться ситуація після цього указу? У ньому Президент зобов’язав Кабінет міністрів забезпечити підготовку і внесення у встановленому порядку на розгляд Верховної Ради законопроектів, спрямованих на створення належних правових принципів формування і регулювання ринку землі. Зокрема, Кабінет Міністрів повинен удосконалити механізми формування і реалізації державної політики в сфері земельних відносин, покращити правове й організаційне забезпечення належного задоволення держави і місцевого самоврядування з земельних ресурсів, визначити основи і порядок придбання земельних ділянок для державних і комунальних потреб за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, встановити вимоги до покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Крім того, мають бути визначені механізми державної підтримки забезпечення стабільності цін на землю, вдосконалені порядок організації та проведення земельних торгів, аукціонної діяльності відносно землі, порядок страхування земельних ділянок і прав на них, механізми забезпечення прозорості здійснення операцій по відчуженню земель державної і комунальної власності, а також здійснення іпотеки земельних ділянок.

Згідно з указом, Державний комітет України з земельних ресурсів має створити у 2006 — 2007 роках загальнодержавний, регіональні та місцеві банки даних про результати експертної грошової оцінки і ціни земельних ділянок.

Природно, указ Президента не містить вказівок Верховній Раді, в якій сьогодні, мабуть, дуже багато прихильників подовження мораторію на продаж землі. Як вони відреагують на цей указ? І взагалі, чи не був він своєрідним пробним кроком Президента, спрямованим на те, щоб перевірити антикризову коаліцію, що формується, на відповідність принципам, заявленим главою держави?

КОМЕНТАР

Юрій ГУБЕНІ , завідувач кафедри Львівського державного аграрного університету:

— Цей указ Президента, по-моєму, вийшов у непідходящий час. Зараз потрібно думати про інше, і цього «іншого» з нетерпінням чекає суспільство. А стосовно удосконалення ринку землі — це дійсно неораний пласт. Дуже багато питань не вирішив, а ще більше заплутав Земельний кодекс. Чи не тому, що готувався під «політичну доцільність». От і зараз не треба поспішати, а треба глибоко дослідити всі напрями проблеми. Вони за кожним рядком цього документа. Не впевнений, що Кабмін зможе адекватно їх вирішити. Тим більше що, виходячи з надзвичайно високої рейтингової позиції землі серед національних цінностей, всі ці проблеми необхідно вирішувати на рівні законів. Однак ситуація тут не на користь ринку землі.

Потрібно також зазначити, що в цивілізованих країнах це не проблема, яку вирішує Президент. Але це проблема, над якою спочатку думають усі зацікавлені сили. Потім обговорюють рішення. Іноді проводять експеримент. І лише тоді діють. На мою думку, в даний момент, коли, як кажуть, на носі жнива, слід би насамперед приділити увагу регулюванню ринку сільськогосподарської продукції. Але спробуй дізнайся, що в голові у радників Президента...

Вiталiй КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: