Продовольча організація ООН (ФАО) б’є на сполох і передбачає світову кризу через те, що ціни на сільгосппродукцію на Землі в грудні 2010 року досягли рекордних позначок. Додатково уряд США знизив прогноз запасів основних видів зернових, унаслідок чого ціни на кукурудзу й соєві боби досягли максимумів за 30 місяців, пише The Financial Times. Україна, найбільший володар родючого чорнозему, в найкоротші терміни має підготувати цим викликам гідну відповідь: наша країна може зменшити дефіцит продовольства в світі й добре на цьому заробити.
Важливо все зробити вчасно. Дев’ять тижнів і два дні залишилося до початку парламентських слухань щодо земельних проблем, які заплановано провести 23 березня. Дні до цієї дати рахують і перераховують як нетерплячі журналісти, так і, в першу чергу, так би мовити, герої дня — аграрії, а також парламентарії та чиновники відповідних відомств. Останні, мабуть, відчувають і усвідомлюють свою відповідальність за ретельну підготовку цієї гарячої теми, а тому не квапляться (є й інша версія, згідно з якою вони, як то кажуть, просто зволікають, оскільки статус-кво декому з них вигідний). Хоч би як там було, саме за ініціативою «державних людей» минулої п’ятниці слухання, раніше призначені на 2 березня, були відстрочені на три тижні... Дрібниця? Хто знає... Буває, що й день рік годує.
Отже, минула п’ятниця свій слід залишить. Але не обов’язково лише негативний. Цього дня Президент України Віктор Янукович назвав одним з першочергових завдань влади 2011 року продовження земельної реформи. «Той рівень корупції, якого досягли сьогодні в країні в питаннях використання землі, її тіньові обіги змушують нас щонайшвидше цей процес земельної реформи розпочати й щонайшвидше завершити», — сказав Президент на засіданні керівної ради комітету з економічних реформ. «Я знаю, що на цій реформі політики багато гратимуть. Це дуже чутливе питання, але нам треба до нього підходити спокійно, обережно, зважено», — додав Янукович. Він вважає, що вже цього року агропромисловий комплекс країни мусить перетворитися на «точку зростання».
Завдяки чому?
Наміри влади розшифрував заступник голови Державного агентства із земельних ресурсів Микола Калюжний. На брифінгу для журналістів, поєднаному з відповідями на запитання громадян через відкриту (її ще називають гарячою) телефонну лінію уряду, він (знову-таки, минулої п’ятниці почав готувати громадську думку до рішучого кроку, на який нарешті наважився уряд, який уже майже рік володіє більшістю голосів у парламенті, — на скасування злощасного мораторію на продаж сільськогосподарських земель, який уже неодноразово оминули безліч неледачих, зате не дуже моральних людей.
Утім, Янукович ще в жовтні минулого року на засіданні Регіонального комітету з економічних реформ у Рівному обіцяв «ініціювати найближчим часом земельну реформу, яка повинна встановити прозорість продажу землі, справедливі ціни». Він підкреслив, що механізм ціноутворення на землю має бути ринковим, і звернув увагу місцевої влади на важливість організації в регіонах системи допомоги інвесторам, за якої вони могли б швидко проходити процедури реєстрації, купувати землю під будівництво й отримувати на відповідних ділянках усі необхідні комунікації.
«Ми з вами свідомо, крок за кроком, повинні рухатися вперед, шляхом модернізації нашої країни», — підсумував Президент, особливо наголосивши на важливості ефективної боротьби з корупцією, що почала зростати під час дії мораторію. Янукович переконаний, що йдеться про «купку чиновників, які створили систему, (яка. — Авт.) сьогодні принижує нашу країну й не дає їй розвиватися». «З цим треба покінчити і на місцях, і в центрі», — зауважив Янукович.
Центр, природно, виступає застрільником. «Законопроект про ринок земель на сьогоднішній день повністю розроблено, й ми його готові в понеділок внести на розгляд до Кабінету Міністрів України. Я думаю, що в першому кварталі 2011 року цей законопроект буде ухвалено», — сказав Калюжний. Він також сподівається, що в першій половині цього року буде ухвалено законопроект про державний земельний кадастр, без якого, згідно із законом, не можна скасувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель. За його словами, відповідний законопроект уже внесено народними депутатами, і є домовленість про його доопрацювання спільними зусиллями парламентаріїв і Держкомзему, щоб потім (у лютому) внести його до парламенту на заміну раніше поданого. Як повідомив Калюжний, цей документ має набрати чинності з 1 січня 2012 року. Ухвалення цих законів, за словами заступника Держкомзему, дозволить з 1 січня 2012 року відновити продаж земель сільгосппризначення в Україні.
Потяг не паперової, а реальної реформи вже поступово набирає хід. І знову п’ятниця. Цього дня Рада врегулювала питання передання у власність садовим товариствам і дачним кооперативам земель загального користування.
Уже цього року, як прогнозує Калюжний, в Україні від продажу земель несільскогосподарського призначення може бути отримано не менше як три мільярди гривень, оскільки почнуть працювати закон про ринок земель і порядок їх продажу, що набрав чинності в листопаді минулого року. На додаткове джерело наповнення бюджету розраховують і в столиці, де від надання в користування й продажу землі 2015 року мають намір отримати 3,4 мільярда гривень, що в 1,5 раза перевищує земельні доходи 2010 року.
А які вигоди отримає країна від запуску в ринковий обіг своїх земельних ресурсів сільськогосподарського призначення? Конкретної цифри сьогодні, звісно, не знає ніхто. Але зрозуміло, що Україна багаторазово виграє за рахунок залучення інвестицій, оскільки досі кредити селу надавалися головним чином під продукцію й основні фонди, тоді як під орендовану землю їх не можна було отримати. Завдання фінансування села візьме на себе державний іпотечний аграрний банк, який під заставу землі видаватиме недорогі (орієнтовно під 10%) позики. Завдяки цьому селяни зможуть відновити техніку, повніше задовольняти потреби господарств у добривах і засобах захисту рослин, нарощувати потужності в тваринництві — в результаті, не буде так, як зараз, коли на селі господарюють здебільшого тимчасовики-орендарі, погіршується родючість землі.
Аграрний банк, як розповідає Калюжний, зможе також кредитувати (на 5 років) купівлю земельних ділянок людьми, котрі живуть і працюють на землі. На пільгових умовах можна буде придбати за допомогою банку й деградуючу землю, виведену з цієї причини з сільськогосподарського обігу.
Хто зможе стати новим власником землі? Таке право, як випливає з інформації Калюжного, буде надано всім фізичним і юридичним особам України через процедуру аукціонів і конкурсів. Завдання законодавців полягає в тому, щоб унеможливити спекуляцію землею, протидіяти монополії на землю та створенню латифундій. Перший засіб — заборона на придбання землі іноземцями, а тим паче компаніями-нерезидентами. Встановлюється максимальний розмір ділянки, яка може бути зосереджена в одних руках. Вона становитиме (залежно від регіону) декілька тисяч гектарів.
Держагентство знає, що головні продавці землі в Україні пенсіонери — це 70% власників паїв. Серед них проводитиметься, за словами Калюжного, широка роз’яснювальна робота, а також опитування, що з’ясовують ставлення до земельної реформи та запроваджуваних при цьому правил. Чиновник розповідає, що для захисту пенсіонерів встановлена мінімальна ціна за гектар, яка не може бути нижчою за нормативну оцінку. Сьогодні це 12 тисяч гривень, але Калюжний прогнозує, що пізніше ця сума зросте до 25 тисяч.
Чи надійно буде захищений селянин, чи не потрапить він, продавши свою землю, остаточно під гніт латифундиста-монополіста? Чи не будуть створені схеми, щоб оминути передбачені майбутнім законом обмеження? Відповідаючи на це запитання «Дня», Калюжний стверджував, що захисних заходів вистачає, водночас він зазначив, що в Україні є чимало юридичних компаній, що навчилися діяти за допомогою всіляких схем в обхід закону.
