Пора гарячих жнив стартувала, а про їхні чисельні проблеми в країні чомусь воліють мовчати. Натомість вітчизняний інформаційний простір «перегрітий» скандальними політичними чварами та бійками. Чому зерновими буднями житниці Європи приділяється так мало суспільної уваги? Невже проблеми та тенденції зернового ринку, на якому продають свою продукцію більшість вітчизняних фермерів, не заслуговують на публічність?
На українських нивах тим часом намолотили близько п’яти мільйонів тонн зерна, яке посередники та зернотрейдери скуповують майже задурно. Озиму пшеницю, ячмінь уже збирають на полях Криму, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Луганської, Полтавської, Кіровоградської, Запорізької та Київської областей. Середня врожайність — 25,4 центнери з гектару. І хоча цьогорічний врожай обіцяє бути непоганий, однак селяни знову міркують, як отримати прибутки, а не збитки від своєї праці. Чому золотий врожай не приносить радості аграріям, з’ясовував «День».
Проблема номер один — низька закупівельна ціна на внутрішньому ринку. До середини червня 2009 року тонну фуражного збіжжя купували за 850—900 гривень. Але тільки-но комбайни загули, як вартість впала до 600—650 гривень за тонну.
Здавалося б, українська зернова тенденція вписується у загальний фон світового падіння на зернових ринках. Нагадаємо, що тільки з початку липня котування вересневих ф’ючерсів на Чиказькій біржі зменшилися більше, ніж на 5%. Причому падіння світової ціни на міжнародних торговельних майданчиках відбувається, не дивлячись на погіршення прогнозів цьогорічного урожаю. За ними, посівні території ярої пшениці у США зменшилися на 0,3 мільйона акрів, а от Аргентина — інший світовий лідер з постачання зерна — через посуху взагалі може вперше за останнє сторіччя відмовитися від зернового експорту. Між тим, обвал зернових цін в Україні має свої особливості. Так, вітчизняні зерноперекупники збили ціну аж на 30% від реальної, тоді як у світі падіння відбулося максимум на 10%.
30% — це не об’єктивна тенденція, а підступи зернових «монополістів-спекулянтів», пояснює президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич. До числа останніх він зараховує зернотрейдерів та інших попередників, які скуповують зерно «з-під комбайна». Елементи монопольної змови на цьому рикну ще очевидніші, коли врахувати закупівельні ціни Аграрного фонду. Сьогодні фонд закуповує в аграріїв під заклад тонну ячменю 1-го класу за 1 050 гривень, 2-го — за 1 020 гривень і фуражний ячмінь — за 900 гривень. Зернові ж спекулянти обкрадають селян, недоплачуючи їм щонайменше третину від реальної вартості, говорить Томич.
