Уряд України в середу відмінив квотування експорту кормового зерна, але зберіг квотування продовольчої пшениці. Повідомляючи журналістам ці новини, віце- прем’єр-міністр України Віктор Слаута зазначив, що останній захід викликаний побоюваннями за майбутній урожай у зв’язку з теплою зимою. А міністр аграрної політики Юрій Мельник наголосив ще й на можливому негативному впливі на озимі сильних морозів.
Ініціатором скасування експортних квот на ячмінь і кукурудзу стало Міністерство аграрної політики, яке вирішило, що внутрішні запаси цих культур дозволяють їх експортувати без жодного збитку для внутрішнього ринку. Щоправда, йому не без значних зусиль вдалося «уламати» на скасування обмежень в зерновому експорті Мінекономіки. «Завдяки скоординованій роботі двох міністерств було ухвалене рішення про скасування квот на експорт кормового зерна, — говорить директор департаменту розвитку аграрних ринків Мінагрополітики Анатолій Розгон, і ніби підтверджує думку про те, що в кожному аграрії криється дипломат.
Безпосередні учасники зернового протистояння з урядом висловлюються ще більш стримано. «Які-небудь принципові зміни на зерновому ринку України в найближчі два-три тижні малоймовірні, оскільки експортери мають значні запаси зерна», — сказав агентству Інтерфакс-Україна генеральний директор аналітичного центру «Украгроконсалт» Сергій Феофілов.
Щоправда, керівник компанії «ПроАгро» Микола Верніцький налаштований більш оптимістично. Він стверджує, що «скасування квотування експорту корму позитивно позначиться на ринку, пожвавить торгівлю, дозволить товаровиробникам отримати кошти на посівну». З цими поглядами кореспондується також і те, що днями Мінагрополітики переглянуло свій прогноз експорту зерна з країни на нинішній маркетинговий рік, підвищивши його з 8 мільйонів до 9,5 мільйона тонн.
Позитивно сприйняли скасування обмежень на експорт кормового зерна також в Українській аграрній конфедерації. В УАК вважають нинішній розвиток подій абсолютно логічним і таким, що забезпечує передумови для зняття міжнародного напруження, яке виникло в результаті квотування зерна. Як зазначається в заяві, надісланій УАК у «День», конфедерація планує брати участь у дискусіях щодо того, яким чином повинен працювати ринок зерна в Україні наступного сезону, щоб усі «правила гри» були відпрацьовані заздалегідь і суб’єкти ринку могли планувати свою господарську діяльність.
КОМЕНТАР
Юрій ГУБАНКОВ, генеральний директор компанії «Бруклін-Київ»:
— Із приходом нового віце-прем’єра з АПК Віктора Слаути Кабмін вдалося переконати в тому, що квоти — це надзвичайна дурниця. Навряд чи хтось уголос це визнає, але саме скасування цих квот уже показало, що це були непрофесійні дії. Це дозволить врятувати і вивезти те зерно, яке знаходиться в портах, а також ячмінь і кукурудзу, що зберігаються на внутрішніх елеваторах, і звільнити їх для того, щоб розпочати сезон нових закупівель у фермерів того зерна, яке вони сьогодні тримають у себе. Найбільша проблема великих зернотрейдерів сьогодні полягає в тому, що внутрішні елеватори сьогодні заповнені доверху. Зерно куплено, але вивезти його не було можливості. Вона з’явилася лише зараз. А аграріям уже терміново необхідно закуповувати дизельне паливо, насіння, добрива, засоби для захисту рослин і розпочати посівну. Але ніхто з трейдерів досі нічого не купував. А система фінансування й кредитування сільгоспвиробника поки не налагоджена. Тож ніхто не може господарствам компенсувати брак коштів. Отримати гроші під майбутній урожай зараз дуже й дуже складно. Ми прорахували перспективи одного з найбільших трейдерів, і з’ясувалося: щоб вивезти продукцію, яку чотири місяці тримали без руху, потрібно ті ж чотири місяці — по 200 тисяч за місяць. Тож до кінця червня ніхто нічого купувати не буде у фермерів. У результаті виробники зі своїм старим зерном потрапляють у період нового врожаю. І хто захоче його купувати, адже його якість не можна порівняти із зерном нового врожаю? Отже, чотиримісячна затримка фактично завела наше сільське господарство в глухий кут. А зараз потрібно якось із нього виходити або, радше, «вилазити». Що стосується продовольчого зерна, для якого квоти залишаються, то це питання досить суперечливе. Фактом є те, що ще місяць — і продовольча пшениця Україні вже нікому на міжнародному ринку не буде потрібна — на ринок із новим зерном вийдуть Аргентина, Австралія... І не варто говорити, що ніхто в Україні не зазнав збитків — це велика помилка. Збитки в нас і економічні, й політичні. Країна, яка посідала у світі шосте місце за експортом зерна, втратила значну частину свого іміджу надійного партнера.
