Сім років тому Україну відвідав один із найбільших кутюр’є сучасності — П’єр Карден. За подальші роки українська мода встигла заявити про себе на внутрішньому ринкові, здобути певні лаври та прищепити українським модникам смак на авторські речі. Але все пізнається в порівнянні, а якраз порівнювати вітчизняних дизайнерів було ні з ким. Звичайно, були й залишаються модними часописи, які рябіють найпопулярнішими брендами та новітніми колекціями провідних будинків моди, але краще уже один раз побачити, як кажуть, «живцем». Це й абсолютно інше сприймання й зовсім інші емоції. Цей рік подарував Україні зустріч із Джорджіо Армані, — маститий кутюр’є, разом з Андрієм Шевченком, відкрив у нас свій бутик. Не минуло й двох місяців і до нас заявився ще один якщо наразі й не туз, то вже ніяк не нижче за козирного валета в складній ієрархії модної колоди європейських дизайнерів — Антоніо Берарді.
Найiмовiрнiше, його ім’я переважній більшості українців нічого не скаже. Винне в цьому не так наше невігластво, як об’єктивний «інформаційний голод». Його бренд є ще не настільки популярним у нас, як, скажімо, магічне «Джорджіо Армані». Проте все відносно. Серед клієнтів Антоніо — Мадонна, Уїтні Х’юстон, Девід і Вікторія Бекгем, Джанет Джексон. На Заході він вважається одним із найперспективніших молодих дизайнерів. Цікавий факт. Свою першу самостійну колекцію він продемонстрував 1995 року й буквально за декілька місяців отримав найпрестижнішу модну премію «British Fashion Award». Увагу до себе він привернув оригінальністю своїх робіт і новизною підходу. Для таких, як він, не існує мейнстриму, не існує одягу на кожен день. Це є «нецікавим і прісним». Ці слова він вимовив у четвер, коли з’явився перед очі українських журналістів на прес-конференції в готелі «Прем’єр Палас». В Україну він приїхав у рамках «Ukrainian Fashion Games», організованих часописами «Єва» та «L»Officiel-Україна». (Про їхні інші акції ви вже мали нагоду читати в попередніх числах «Дня».) Особливою родзинкою показу стала спільна участь у ньому італійця та одного з найперспективніших українських дизайнерів Олександра Гапчука.
Незважаючи на різну міру популярності в світі та абсолютно різний комерційний успіх — їхнi колекції багато в чому, як то не дивно, схожі. Навіть у колірній гамі обидва на минулому дефіле дотримувалися сірих і бірюзових тонів, немовби ведучи якийсь поєдинок за уподобання публіки, що зібралася на показі. Перемогли обидва. Берарді внаслідок того, що «кравець Мадонни» є цікавим завжди, а Гапчук — тому, що був анітрохи не гіршим. Ви можете скептично посміхнутися, але: по-перше, я не позбавлений почуття патріотизму, а по-друге, виходячи з реакції публіки. До речі, прямо переді мною сиділа команда італійця, яка захоплено реагувала на костюми українця.
Антоніо — син емігрантів із Сицилії. На даний момент йому 34 роки. На запитання, чи не має він наміру, за прикладом Армані, відкрити свій бутик у Києві, він скромно відповів, що «ще дуже молодий як людина і як дизайнер, щоб відкривати бутики». Взагалі ж сеньйор Берарді усміхався й розсипався в компліментах Україні та українцям. Дуже багато доброго він чув про Київ і раніше й пересвідчився, що наше місто «одне з найкрасивіших у світі». Щодо людей, то він сказав, що складно судити про їхній смак у холодну пору року. «Взимку кияни анітрохи не відрізняються від італійців. Ті ж теплі куртки й пальта». (Приємно це чути. Цікаво, а як щодо якості цих самих курток? )
Пропозицію відвідати столицю України Антоніо прийняв не задумуючись. Подякував Ірині Данилевській і часописам-організаторам акції за теплий, «європейський» прийом і поділився новиною, що в одній із київських крамниць продаватиметься його колекція «Літо-2003». Між іншим, про ставлення до київського показу можете судити самі. На ньому було показано 60 моделей колекції осінь-зима — 2002—2003. І — на десерт. У дефіле брала участь одна з кращих топ-моделей сучасності, чешка Єва Герцигова. Усміхнена і просто-таки вражаюча своїм оптимізмом усіх навколо, вона, як вихор, увірвалася до зали для прес-конференцій і всю увагу відразу перемкнула на себе. Сеньйор Берарді, той, що відповідав у цей час на чергове запитання, поважно замовкнув, даючи можливість помилуватися цим захоплюючим видовищем усім небайдужим до жіночої краси журналістам, а після цього поступився їй словом. Мабуть, найкращу з усіх характеристик Єви було висловлено нею ж самою, у відповідь на не дуже тактовне запитання про її «параметри». «Висока, щаслива, з великою усмішкою», — сказала вона. Як з’ясувалася такою щасливою Єва є через те, що вона «шалено закохана». Щоправда в кого саме, вона сказати не побажала. Зате охоче приєдналася до компліментів Берарді щодо краси Києва. Антоніо зазначив: «На сьогодні запросити Єву на показ чи зняти на обкладинку модного часопису — це максимум, що модельєр чи редактор журналу може собі дозволити». Кокетлива Єва навіть зробила вигляд, що трохи зніяковіла. Але це правда, і ще один доказ того, що робота, яку проведено організаторами акції, є справді унікальною. Завдяки «Ukrainian Fashion Games» офіційне гасло акції: «Мода на країну формується всередині країни» набуває не декларативних, а цілком конкретних контурів. І коли до нас приїжджають зірки подіумів, це підвищує престиж країни.
