Хто заступає дорогу туркменському газові в Україну? Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, "День"
Територія Росії стає непереборною перешкодою на шляху туркменського газу в Україну через невирішеність питань плати за транзит.
Всіляко розрекламована троїста домовленість президентів України, Туркменістану та Росії про організацію транзиту 20 мільярдів куб. метрів туркменського газу для України через територію Росії виявилася неспроможною у зв'язку з її невідповідністю до комерційних інтересів російського "Газпрому". Якщо спочатку точилася суперечка про протяжність неіснуючого в реальності маршруту транзиту (фахівці знають, що справжній туркменський газ ще ніколи не перетинав кордону України, завжди діяла так звана схема заміщення), то тепер суперечка навіть не про ціну (її встановлено на рівні $1,75 за 1000 куб. м на 100 км). На перший план виходять питання про форму оплати та про гарантії платежів.
Голова правління РАТ "Газпром" Рем Вяхірев, як передає Інтерфакс-Україна, повідомив президента Туркменістану Сапармурада Ніязова про те, що провина за зрив постачання газу в Україну лягає на уповноважену Ашгабатом узбецько-швейцарську фірму "Газпекс", яка у визначені терміни не надала українській стороні необхідних документів, головний з яких - банківська гарантія на оплату транзиту живими грошима. З листа випливає, що "Газпром" боїться ризику постачання газу через фірму, яка не зможе розплатитися. До такого висновку можна дійти тому, що Україна вже винна Росії за газ $1,2 мільярди, але ситуацію не виправляє з поточними платежами і виплачує їх у основному товарами.
Тим часом сам "Газпром" платить Україні за транзит свого газу в Європу тільки товаром - природним газом.
Щодо туркменського газу, то коли б не було попереду ще однієї і невідомо якої зими, на ньому можна було б узагалі поставити хрест, оскільки стан платежів в Україні такий, що газ зрештою неодмінно ляже на бюджет і перетвориться на державний борг. А на дворі весна. То, може, проживемо? Аж ніяк. Уже нині треба думати про закачування газу до підземних сховищ. Без запасів ані в листопаді, ані в грудні Україні не протриматися.
Не виглядає променем світла у цій ситуації і згода пана Вяхірева провести новий тур переговорів. Куди поспішати? До кінця року ще далеко. І знаходити нові причини для відмови можна ще довго.
