Парламентарії Європейської асамблеї схвалили документ, у якому жорстко розкритикували владу Туреччини за повільне проведення реформ. Цей критичний випад Європарламенту може знаменувати собою початок кризи у відносинах між ЄС й Анкарою, що прагне отримати членство в Євросоюзі. Нагадаємо, що в жовтні 2005 року голови МЗС 25 країн-членів Євросоюзу схвалили початок переговорів з Анкарою про вступ Туреччини до ЄС. Естафету від евродепутатів прийняв виконавчий орган євроспільноти. Єврокомісар із питань розширення ЄС Олі Рен також закликав Анкару прискорити реформи, необхідні для вступу Туреччини до ЄС. Він відправив на ім’я голови МЗС Туреччини Абдулли Гюля відповідне послання.
Комітет із питань зовнішньої політики Європарламенту проголосував за прийняття документа, в якому міститься різко негативна оцінка дій турецької влади та вказується на те, що Туреччина не змогла виконати зобов’язань, які вона взяла на себе, коли в жовтні отримала дозвіл на початок переговорів про вступ до ЄС. «Європейський парламент... шкодує про уповільнення процесу реформ», — йдеться в заяві. Законодавці, зокрема, вказують на «недостатній прогрес» у сфері свободи висловлювань, релігії, прав меншин і жінок, а також на недосконалість механізма реалізації законів. У доповіді також висловлюється критика на адресу надмірно високого порога репрезентативності на виборах до парламенту, згідно з яким партія для проходження в парламент повинна заручитися підтримкою 10% населення.
Автори доповіді вказують на те, що представникам курдів буде важко отримати місця в законодавчих органах влади в регіонах, де вони є етнічною меншиною.
«Ми не говоримо, що більше не збираємося вести переговори та що не хочемо вступу Туреччини до ЄС», — сказав голландський консерватор й автор доповіді Каміель Еурлінгс. «Але ми посилаємо Туреччині чіткий сигнал про те, що вона повинна прискорити реформи», — сказав він, виступаючи перед комітетом. Однак у документі міститься одна з умов вступу Анкари до ЄС, що може посилити напруженість у відносинах між двома сторонами — визнання Туреччиною геноциду відносно вірменів в Османській імперії за часів Першої Світової війни. Вірменська сторона стверджує, що 1,5 мільйона осіб були вбиті, коли здійснювалися спроби примусити вірменів покинути схід Туреччини. Анкара завжди заперечувала, що геноцид мав місце, стверджуючи при цьому, що кількість загиблих вірменів вельми перебільшена. Євродепутати також засудили відмову Туреччини відкрити для Кіпру доступ у морські та повітряні порти на своїй території.
Не виключено, що критика Брюсселя на адресу Анкари може спричинити негативне ставлення до інтеграції Туреччини в ЄС. Опитування, проведене в середині червня, показало, що 54% турків вважають, що членство в ЄС є позитивним чинником для країни, 22% оцінюють це як негативний крок, а 18% дивляться на це нейтрально. Водночас треба зазначити, що підтримка членства в ЄС упевнено знижується з 73% у 2004 році до 63% у 2005 році.
