Тема підготовки і проведення Євро-2012 є не тільки футбольною, вона безпосередньо стосується й туристичної сфери, адже це прекрасна нагода розповісти світу про себе й надалі чекати в гості не вболівальників, а туристів. Саме тому днями в Україні відбулася перша зустріч керівників вітчизняної туристичної галузі з польськими партнерами в рамках підготовки до Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. Подія була не тільки офіційно-робочою, а й святковою: Польська туристична організація відкрила в Україні своє 14-те представництво. «Ми уважно проаналізували туристичний ринок України і намагалися відчути запити українського мандрівника. Переконаний, що з інформацією, яку ми маємо в нашому осередку, ще більше українців зможуть відвідати близьку, але багато в чому ще невідому Польщу», — заявив директор представництва в Києві Влодзімеж Щурек. Нині Польща виконує Стратегію розвитку туризму до 2015 року і український ринок оцінює як особливо важливий для себе. При цьому поляки не вважають, що рік Євро-2012 має «обов’язково бути рекордно туристичним»: футбольний чемпіонат для них — це ще один шанс пожвавити туристичний бізнес, а не кінцева мета. Натомість в Україні поки існують зовсім інші пріоритети. Найперше, потрібно збудувати готелі — такі, які в Польщі вже є, та підготувати обслуговуючий персонал. І тут — непочатий край роботи. Детальніше про це «Дню» розповів голова Державної служби туризму та курортів України Анатолій ПАХЛЯ.
— Анатолію Івановичу, які першочергові завдання ви можете виділити в спільній роботі туристичних галузей України та Польщі після спілкування з польськими колегами?
— Мова йде про перспективні спільні туристичні проекти. Ми акцентували увагу саме на цьому, тому що, скажімо, обмежуватися роздумами про загальну користь від туристичної справи — малувато. Це було перше спільне засідання робочої групи, на якій ми запевнили одне одного, що в короткий термін — протягом двох тижнів — опрацюємо перелік проблемних питань, які потребують подальшого вирішення. Ми зі свого боку, а польські партнери — зі свого, подамо напрацювання для спільного плану дій на найближчі три роки. Мова йде про формування плану роботи робочої групи до початку Чемпіонату.
Контурними питаннями, які ми обговорили, стали ті, що пов’язані із розробленням концепції розміщення гостей та вболівальників в Україні та в Польщі. Нині Україна й Польща мають концепцію розбудови засобів розміщення, але ми тільки зараз підійшли до опрацювання концепції розміщення.
Ми маємо передбачити всі аспекти, пов’язані з розміщенням так званої VIP-клієнтури та учасників Чемпіонату, або, як ще кажуть, сімейства УЄФА, відповідно до нормативів, які УЄФА запропонувало для України й Польщі. По-друге, мова йде про розміщення масового вболівальника. Тут обмежитися ресурсами лише готелів і готельних комплексів не доведеться. Ми повинні думати про залучення і використання альтернативних засобів розміщення (в польських містах для гостей облаштують каюти суден. — О.М.), і це питання ми мусимо проговорити...
Є велика відмінність між тим, що наразі маємо, і тим, що мають поляки. Відповідно до останніх досліджень і висновків УЄФА, відмінність полягає в тому, що Польща в реалізації концепції нині розраховує на ті засоби розміщення, які вона вже має. Вони покривають потреби УЄФА приблизно на 95%. Україна ж гарантує розміщення всіх гостей і вболівальників за рахунок тих засобів розміщення, які заплановані до реконструкції та будівництва. В цьому велика відмінність: вони ці ресурси вже мають, а ми, на жаль, тільки створюємо. Тому і в цьому контексті нам доведеться попрацювати, знайти точки дотику і визначитися, як діяти. Бо, наприклад, полякам моніторити хід реконструкції та розбудови готелів не потрібно, а для нас це нині є пріоритетом.
Другий блок питань пов’язаний з підготовкою кадрів для Чемпіонату. От тут є проблеми як в Україні, так і в Польщі. Хоча в них вона легше вирішується, тому що нині готельні комплекси в них діють, персонал працює і в певній мірі — підготовлений. А ми спланували будівництво і реконструкцію понад 300 готелів, а забезпечити їхню діяльність має персонал. Виникає питання: на якій матеріальній базі та в якій кількості ми маємо підготувати фахівців-спеціалістів. Так, ті 130 вищих навчальних закладів України, які нині готують кадри для туристичної галузі, в основному дають кадри рівня менеджерів, а готель потребує спеціалістів трохи іншої кваліфікації — тих, хто надає безпосередні послуги споживачу. Наприклад, ми знаємо, що існує така світова практика: функціонування 5—10 готельних номерів мають забезпечувати не менше двох спеціалістів. І якщо все це порахувати відповідно до існуючої практики, ми до початку Чемпіонату маємо підготувати близько 150 тисяч фахівців. Те, що готується нині у ВНЗ країни, обраховуюється не тисячами, а сотнями. Якщо навіть це все помножити на 3—4 роки, все одно ми не отримаємо потрібної кількості фахівців. Проблема — серйозна. Тому з польською стороною ми обговорювали, по-перше, на якій матеріальній базі все це робити, а по-друге, які кошти використовувати, аби підготувати таку велику армію спеціалістів. Ми запропонували Польщі, де існують серйозні програми Європейського Союзу, опрацювати спільний проект підготовки і перепідготовки кадрів, можливо, навіть за фінансові ресурси Євросоюзу. Польська сторона на це відреагувала позитивно. Вони цю проблематику будуть обговорювати зі своїми партнерами, і я думаю, що вже на другому засіданні (а ми домовилися збиратися не менше двох разів у рік, раз в Україні, другий — у Польщі) ми цю проблематику вирішимо. Хочемо не відтягувати, а провести його буквально в кінці жовтня — на початку листопада цього року.
Це — блок основних проблем, які вже сьогодні нас турбують, які окреслені та над якими ми готові працювати. Є й інші проблеми, можливо, не такі наразі актуальні. Мова йде про організацію спільних туристичних проектів, турів, про роботу, пов’язану із залученням до співпраці ресурсів туроператорів і турагентів — як з польської, так і з української сторони. Очевидним є одне: повна налаштованість на співпрацю, розуміння одне одного.
— Поляки багато говорять про конкретні туристичні проекти, туристичний продукт, вони зацікавлені в тому, щоб вже нині більше українців відвідувало Польщу. До того ж, не вважають Євро-2012 піком у своїй роботі. Швидше, для них це засіб привабити в країну туристів. В Україні наразі про це не йдеться?
— Коли ми говоримо про створення засобів розміщення, — ми говоримо про розвиток туризму, адже створення туристичної інфраструктури — пріоритет в розвитку туризму. В цьому плані можна сказати, що ми говорили саме про розвиток туризму.
— Поляки відкрили в Україні туристичне представництво, яке є 14-м у світі. Чи ми створили за кордоном щось подібне, що б рекламувало Україну?
— На наш великий сором, ми таких туристичних представництв, яке вони відкрили в Україні, на жаль, не маємо ніде. В нас є закон про туризм, який діє понад шість років. Там чітко прописано, що Україна має створювати туристичні представництва за кордоном, але наразі ця проблема не вирішується. Причини — відсутність коштів і певна неузгодженість на рівні відповідних міністерств. Але певні кроки ми зробили: при посольствах України в нас є торгово-економічні місії, створені й створюються інформаційно-культурні центри. Ми запропонували мати там хоча б одного фахівця, який би міг презентувати туристичний продукт України за кордоном. Це — перший крок, і цього, звісно, недостатньо сьогодні, а тим більше буде недостатньо завтра. Рано чи пізно ми прийдемо до створення цих представництв, бо Польща має вже таких більше десятка — в Європі, а також у США та Японії. Вони йдуть на виділення коштів з державного бюджету, і це правильно, тому що вони презентують свій продукт за кордоном і, таким чином, працюють на бюджет країни. Ще один приклад — маленька Швейцарія, яка має 35 представництв. Нині ми ведемо перемовини щодо створення хоча б першого туристичного представництва в Польщі, оскільки підготовка до Чемпіонату з футболу об’єднує наші дві країни і на туристичному полі. Думаю, що в першій половині наступного року ми вийдемо на вирішення цієї проблематики. Нам потрібно зробити перший крок, і тоді будемо рухатися далі.
