«На новій сторінці буде менше слів, але зате вони будуть правильно написані». З цього міністр закордонних справ Анатолій Зленко розпочав свою вчорашню зустріч з пресою з приводу української зовнішньої політики наступного року. Доба зовнішніх «проривів», як сказав Зленко, завершується, буде більше кропіткої праці, налаштованої на прагматичний захист національних інтересів, буде структурна та кадрова реформа МЗС з тим, щоб наблизити міністерство до «європейського виміру». Не буде більше дискусій щодо «багатовекторності» — оскільки вибір зроблено, і полягає він у європейській інтеграції. А рухатися в три сторони відразу неможливо. І зовнішня політика загалом має стати більш прозорою для суспільства. «Жорсткий прагматизм», націлений на конкретний результат, плюс економізація зовнішньої політики, концепцію якої розробляє МЗС, вважає міністр, повинні стати її основою. Україна ж «готова до наступального захисту інтересів держави, бізнесових кіл, громадян і співвітчизників». А одна з нових ініціатив, за словами Зленка, стосуватиметься «послів українського бізнесу».
Традиційна критика дій попередника, схоже, відходить у минуле. У всякому разі, у варіанті Зленка. Лише натякалося: непотрібно ставити перед собою ілюзорних недосяжних завдань, «проривів» більше не буде, і що зовнішня політика не повинна бути відірваною від внутрішньої. Але повинна набути системного характеру і відійти від крайнощів.
Крім цього, Зленко наголосив на активізації співробітництва з країнами Близького і Середнього Сходу, Африки, Азії, Південної Америки. Що досі лише декларувалося. Перші кроки в цьому напрямку вже робляться — відкриваються дипломатичні представництва в Іраку, Лівії. Українські делегації, сказав Зленко, в цих країнах обговорюють виключно напрямки майбутнього економічного співробітництва з ними, не заглиблюючись у політичну співпрацю. Плюс Україна запроваджує пост спеціального посланника на Близькому Сході.
Три напрямки визначено як найголовніші: відносини з Європейським Союзом, Сполученими Штатами та Росією. Причому відносини з Росією, як відзначив міністр, лише зараз піднімаються на гідний їх рівень. І тільки зараз між сторонами виникає довіра, без якої була б неможливою і європейська інтеграція України. До речі, стратегічних партнерів не буває, на думку Зленка, забагато. Але чи не найважливішим на сьогодні стратегічним партнером України він вважає Польщу. Крім того, ставиться завдання поглибити партнерські відносини Києва з Берліном, Лондоном та Парижем.
Ще один з ключових напрямків, змальованих Зленком, — оформлення ГУУАМ у повноцінну міжнародну організацію. На часі також відновлення іміджу в Раді Європи, яке сьогодні явно не видається легким.
Серед інших важливих зовнішньополітичних акцій й актуальних напрямкiв — візити Папи Римського, Генерального секретаря ООН (планується на кінець квітня), необхідність довести до завершення переговори з прикордонних питань з Росією та Румунією. Не кажучи вже про необхідність встановлення контактів з новою адміністрацією США — хоча посол України в США Костянтин Грищенко, наприклад, заявив під час зустрічі Зленка з пресою, що поки що не можна говорити про пожорсткішання Вашингтона до Києва на фоні явного охолодження відносин між США та Росією. Грищенко переконаний, що декларована готовність Вашингтона і надалі надавати допомогу Україні реалізується.
Загалом, Зленко на зустрічі почував себе впевнено і сказав, що досі всі його задумки на посту реалізувалися. Втім, стало вже більш ніж очевидним, що віднині зовнішньополітичні успіхи залежатимуть далеко не стільки від імені міністра, як від внутрішньої ситуації. А вона не обіцяє бути простою.
