Завтра, 8 липня, голова НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко, який є заступником голови наглядової ради ВАТ «Укртранснафта», терміново скликає її засідання. Що сталося, де «пожежа»? За даними джерел «Дня», Кабінет Міністрів України в понеділок ухвалив постанову, яка, вірогідно, матиме неабиякі наслідки для майбутнього нашої країни. Схвалено зміни до постанови уряду, що визначала напрям роботи нафтопроводу «Одеса— Броди» і свого часу отримала схвальні відгуки як української, так і європейської громадськості.
У лютому цього року український уряд встояв проти російського тиску, спрямованого на те, щоб перепрофілювати нафтопровід «Одеса— Броди» з європейського на буцімто потрібний російським нафтовим компаніям напрям від Брод до Одеси. (Нагадаємо про авторитетні російські ж спростовування щодо цього. Вони дозволяють зрозуміти, що контроль над нафтопроводом потрібен Росії виключно для того, щоб затромбувати його і не допустити на ринок Європи конкурентів з якіснішою каспійською нафтою). Та за півроку наш уряд викреслив з постанови згадку про напрям роботи нафтопроводу від Одеси до Бродів. І тут громадськість навряд чи візьме до уваги будь-які спроби пояснити, що, мовляв, не можна вказувати в постанові напрям роботи нафтопроводу, якщо він наведений у самій його назві. За оцінками експертів, уряд України відтепер віддаватиме перевагу реверсному напряму...
Як і прогнозував «День», до такого рішення призвели підсумки переговорів у Москві, де наприкінці минулого тижня уряди України та Росії доопрацьовували довгострокову угоду про транспортування російської нафти українською територією. Прем’єр-міністр Росії Михайло Фрадков після цих перемовин повідомив, що залишилось переглянути тільки окремі деталі. При цьому Фрадков пояснив, що перенесення терміну підписання угоди прямо не пов’язано з питанням використання нафтопроводу Одеса—Броди. І сьогодні ще важко сказати, лукавив він при цьому, чи ні, бо, як, мабуть, вважає російська сторона, український нафтопровід вже в її кишені. «Щодо нафтопроводу «Одеса—Броди», — розповідав російський прем’єр, — ми домовилися саме на технічному рівні визначити — як завантажувати, у яких обсягах. Це вже говорить про те, що ми це питання настільки глибоко розглядаємо, що залишаються дрібні технічні деталі, які з’ясують діючі економічні оператори». І жодних подробиць...
Дещо напередодні прояснив голова НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко. З його слів, між українським урядом і російськими власниками українських нафтопереробних заводів досягнуто домовленості щодо того, що нафтові ціни в липні не будуть зростати. Чому Бойко, який без жодних вагань мало не щомісяця піднімає газові ціни, та його російські нафтові колеги раптом перейнялися стримуванням бензинових тарифів для України? Із значною долею вірогідності можна говорити про елементарну домовленість: ви нам Одесу—Броди, ми ж почекаємо трошки з підвищенням цін.
Утім, у експертів «Дня» є й інша, не менш реальна версія нинішніх подій. Згідно з нею, український нафтопровід став розмінною монетою для підписання довгострокової угоди про транспортування російської нафти. Про це свідчать протоколи українсько-російської комісії, що обговорювала це питання. У них, зокрема, передбачається, що сторони впродовж третього кварталу підготують пропозиції щодо спільного використання нафтопроводу Одеса — Броди (!) Годі знайти щось подібне в аналогічних протоколах, наприклад, українсько-польської чи українсько-американської або українсько-ЄСівської комісій. Експерти стверджують, що ці пропозиції готувались за участі НАК «Нафтогаз України». І дивно, що ніхто ще в Україні не вимагає дати їм належну оцінку...
На тлі «спільного використання» зовсім не дивно виглядав у проекті цієї, ще не підписаної угоди реверсний пункт: «Сторони забезпечать оптимальну роботу нафтопроводу Одеса — Броди, маючи на увазі постачання російської нафти в напрямку Броди — Одеса — МНТ «Південний» в обсязі до 9 млн. тонн на рік». Характерно, що минулого року цю тезу за наполяганням української сторони було виключено з проекту угоди. Нині ж вона відродилася, але в новій редакції: конкретна цифра — дев’ять мільйонів тонн — тепер перетворилася на загадковий сурогат «до 9 млн. тонн». Що це може означати? Те, що наші візаві вже не беруть на себе жодних зобов’язань. Бо «до 9» — це і 6, і 2, і навіть 0,5 мільйона. І спробуй довести, що це не так. А от інші пропозиції російської ТНК-БП не зазнали змін. Для заповнення нафтопроводу Україні пропонується російська експортна суміш та кредит для того, щоб її купити, від кіпрської офшору «Скілтон» (кажуть, що це — та ж ТНК) з наданням їй права розпоряджатися спеціальним рахунком «Укртранснафти» в лондонському «ING Bank». Сума цієї позички, тобто ціна технологічної нафти зросла з $90 млн. до $108 млн. Упродовж терміну її погашення (3 роки) «Укртранснафта» не має права замінювати нафту в трубі. Отже, перед нами типова схема коркування. Експерти впевнені, що після трьох років так званого реверсу можна буде забути не тільки про прямий напрям роботи нафтопроводу. В результаті «спільного використання» «Укртранснафту» швидко зроблять банкрутом і продадуть тому ж «Скілтону». Чи не для того і скликається наглядова рада «Укртранснафти», щоб запобігти діям, які можуть зашкодити Україні?
ДО РЕЧI
Уряд України, мабуть, усвідомлює непопулярність прийнятої де-факто ухвали про переорієнтацію нафтопроводу Одеса — Броди з Європи на Росію. Тому зараз вишукуються обтічні формулювання, спроможні якось закамуфлювати його істинну сутність. Так, прем’єр-міністр Віктор Янукович учора заявив, що нафтопровід використовуватиметься в режимі, економічно вигідному для України. І уточнив, відповідаючи на запитання про напрямок: «Буде в такому режимі, як це буде економічно вигідно для України». За словами прем’єра, в різних ситуаціях «це буде по-різному». У той же час, за його словами, існує технічна можливість використання нафтопроводу в реверсному напрямкові. «Можливість така існує — технічна», — сказав він. Чи личить кандидатові на посаду Президента лукавити? Адже реверс, що стало очевидним після останніх переговорів у Москві, проблема аж ніяк не технічна, а політична. Проте, зазначив В. Янукович, усі ці питання вирішуватимуть фахівці, зокрема, обсяги поставок нафти і який краще використати маршрут для її перекачки.
