Одним із трохи несподіваних, мабуть, наслідків владної кризи стала поява на телеекранах облич старої влади. Екс-президент Леонід Кучма цілувався з Юрієм Єхануровим, якому Президент Ющенко доручив сформувати новий уряд, хвалив дніпропетровську «кузню кадрів», лаяв екс-прем’єра Тимошенко та ставив оцінки своєму наступнику (подробиці — в репортажі власного кореспондента «Дня»). Візаві Ющенка на виборах-2004 Віктор Янукович на одному з центральних телеканалів натхненно коментував відставку «революційного» уряду, ледве, здавалося, втримуючись від злорадного «я так і знав»...
Однак проблема, зрозуміло, не тільки і не стільки в давніх звичках і зовнішніх ритуалах. Та й те, що «повертаються» обличчя, — ще не показник. Хоча для деяких політологів ця, так би мовити, матеріалізація образів уже стала основою для досить похмурих характеристик нинішнього політичного періоду.
Головне — щоб не поверталися дискредитовані ще за колишніх часів прийоми та методи формування політики. Щоб нова влада не переймала старий стиль відносин як усередині себе, так і зі своїми виборцями. А така небезпека, схоже, існує...
Однією з притаманних Юрію Єханурову рис є, як кажуть, уміння ладнати з усіма. Хотілося б сподіватися, що ця неконфліктність не межуватиме з відсутністю чіткої позиції відносно посталих перед ним завдань і способів їх вирішення. До речі, наскільки принципи, якими керувався уряд зразка 2001 року (коли Віктор Ющенко був прем’єром, а Юрій Єхануров — першим віце-прем’єром), застосовні до сьогоднішньої ситуації? Чи варто відтворювати ту систему взаємовідносин між главою держави та прем’єром і ті «правила»? Чи така шкідлива «політизація» Кабміну, і чи є професіоналізм його членів панацеєю від усіх бід? Із цими запитаннями «День» звернувся до експертів
Ще в ті часи, коли Віктор Ющенко був прем’єр-міністром України, в пориві щирості він повідомив, що з тодішнім президентом Леонідом Кучмою його пов’язують теплі й довірчі, майже родинні стосунки — «як у батька з сином». Потім критики Ющенка неодноразово дорікали йому цією фразою. Так збіглося, що у вихідні, після скандальної відставки уряду, екс-президент з’явився на людях у Дніпропетровську. Причому, як виявилося, з’явився не лише для того, щоб узяти участь у традиційній зустрічі випускників- однокласників фізико-технічного факультету Дніпропетровського університету. Леонід Кучма дозволив собі публічну «роздачу» оцінок нинішнім діям влади.
Сидячи в залі аерокосмічного центру, серед супутників і ракет, Леонід Данилович зі скорботою в голосі говорив про справи земні. Він украй негативно оцінив стан української економіки, до чого, на його думку, довів «помаранчевий» уряд Юлії Тимошенко. «Коли я чую з вуст прем’єра та інших посадових осіб про великі досягнення в Україні, — сказав він, — мені стає соромно, оскільки це неправда. Це просто обдурювання громадської думки, аморальне для політиків такого рівня». Становище в економіці Л. Кучма назвав стагнацією, а соціальну політику колишнього уряду — «проїданням того, що заробляємо». Звідси колишній глава держави дійшов висновку, що відставка Ю. Тимошенко була неминучою, однак хитра прем’єрка зуміла перетворити економічну кризу на політичну, змусивши Президента В. Ющенка на радикальні дії. «Тому я вважаю, — заявив Л. Кучма, — що це не Президент України відправив уряд у відставку, а Тимошенко — прем’єр-міністр, створила політичні умови, які змусили Президента зробити такий крок. Адже вона добре розуміє, що буде восени й зимою, враховуючи відносини, що склалися з Росією. Ситуація погіршуватиметься, й тому краще сьогодні піти на хвилі політичній, а не економічній, звинувачуючи всіх і вся. Усі, хто був біля Президента, — всі в говні, вибачте, а Юлія Володимирівна разом зі своїми колегами — вся в білому», — висловився екс-гарант.
Оцінюючи результати роботи Ющенка як Президента, Л. Кучма заявив, що за старою радянською системою не може поставити своєму наступникові п’ятірку. «Може, на трійку витягне», — сказав він. Найбільше екс-президента обурюють політичні репресії, що розгорнулися в Україні. Він назвав цілу низку своїх колишніх підлеглих, обласних керівників — від Кушнарьова до Засухи, які останнім часом зазнали гонінь з боку правоохоронних органів. Проте, відчитавши В. Ющенка, Л. Кучма тут-таки попросив громадськість не вимагати його імпічменту й не судити суворо молодого Президента. «Дайте можливість стати йому Президентом, — сказав він. — Не така вже це проста річ, як думають: прийшов, сів і ти вже Президент». Сам Леонід Данилович повертатися в політику або брати участь у майбутніх парламентських виборах не збирається, оскільки, за його поясненнями, прем’єрства й президентства з нього «було більш ніж досить». «Я наївся, — зазначив він. — Від мене в багатьох також втома. Нехай попрацюють інші, а я спостерігатиму зі сторони».
За збігом обставин минулої суботи в Дніпропетровську святкували День міста. Тому на урочистостях відбулася зустріч екс-президента зі старим знайомим — дніпропетровським губернатором Юрієм Єхануровим, нині виконуючим обов’язки прем’єр-міністра, який займається формуванням нового уряду. Журналісти, які опинилися поруч, зафіксували теплий поцілунок потенційного прем’єра й екс-президента. Цей епізод багато кому впав у вічі. Можливо, Юрій Єхануров, як чиновник із солідним (без іронії) послужним списком у минулій владі, просто віддав данину старій дніпропетровській політичній традиції. Її започаткував ще бровастий генсек (чого тільки вартий його пам’ятний поцілунок з Хоннекером). А от песимісти побачили в такому прояві почуттів символічний знак — «поцілунок» старої влади та нової.
Юрій Іванович у своїх коментарях того, що відбувається в країні, був стриманим і обережним. Він не став лаяти Ю. Тимошенко, пославшись на звичай ніколи не гудити своїх попередників. Хоча й зауважив, що тепер при реприватизації основним методом будуть «переговорний процес і мирова угода». При формуванні нового уряду Ю. Єхануров враховуватиме насамперед не політичні погляди претендентів на міністерські портфелі, а «їхній професіоналізм». «Принаймні, — сказав він, — я гарантую, що не буде віце-прем’єра з піару й усі працюватимуть». Весь наступний тиждень, поки Президент у черговому від’їзді, в. о. прем’єра збирається вести консультації з парламентськими фракціями та групами щодо майбутнього складу уряду. Ніяких «персоналій» Ю. Єхануров поки не називає, однак вважає, що при розподілі обов’язків треба повернутися до структури прем’єрства В. Ющенка. «Там було багато раціонального, — зазначив Ю. Єхануров. — Зараз я саме над цим працюю». В основу програми уряду він збирається покласти головні тези «двох виступів Президента — на інавгурації та на святкуванні Дня Незалежності». Побажання Віктора Андрійовича в.о. прем’єра врахує й при коригуванні проекту бюджету на 2006 рік, заявивши, що «це буде бюджет розвитку». Враження у журналістів склалося таке, що головним в уряді до виборів фактично буде Президент, а Юрій Іванович стане його першим заступником, як це вже було при прем’єрі В. Ющенку. Однак самому Ю. Єханурову звання «технічного прем’єра» не подобається. «Я людина з команди Ющенка, — заявив він, — і тому здійснюватиму його програму». Прощатися з Дніпропетровськом в.о. прем’єра не поспішає, принаймні до затвердження глави уряду у Верховній Раді наприкінці вересня.
Ім’я свого наступника на губернаторській посаді Ю. Єхануров також не називає, але в політичних кулуарах області вже почалася суєта. Його попередник з облдержадміністрації — С. Касьянов зі своїми соратниками з Народної партії України відкрито заявили, що добиватимуться призначення колишнього міністра економіки в уряді В. Януковича — Миколи Деркача. Однак найцікавіше полягає в тому, що Ю. Єхануров, який займається формуванням Кабміну, за весь час губернаторства так і не зміг до кінця сформувати... свою команду в облдержадміністрації. Як говорять, причина цього — підступи колишнього прем’єра. Проте ситуація тепер змінилася, й, можливо, на новій посаді у Юрія Івановича все складеться інакше.
Василь СТОЯКІН , директор Центру політичного маркетингу:
— У 2000 році президент Леонід Кучма надав прем’єр-міністру Ющенку унікальні можливості сформувати уряд самостійно. Там було кілька гравців, які працювали в загальному напрямі, що його задавав президент, і, звісна річ, силових міністрів також призначав глава держави. А ось що стосується соціально-економічного та гуманітарного блоків, то всі можливості для їхнього формування були надані прем’єр-міністру. Власне кажучи, пізніше результати цього експерименту в якійсь мірі визнали вдалими (мені важко сказати, в якій). І в кінцевому результаті подібного типу норми були закладені й у проекті конституційної реформи. Зокрема, основний принцип — те, що за уряд насамперед відповідає прем’єр-міністр. На мою думку, крок назустріч формуванню справді сильного та відповідального уряду — трохи несподіваний хід із боку принципового противника політичної реформи Віктора Ющенка. Звісна річ, ці принципи категорично розходяться з принципами, які були закладені при формуванні уряду Тимошенко. Уряд Тимошенко, по-перше, формувався в умовах, коли щойно минули вибори та революція, коли усі групи, які підтримали Президента, дуже гостро потребували отримати якісь моральні або цілком матеріальні преференції в його правлінні. Що стосується Юрія Єханурова, то це людина, безумовно, абсолютно іншого типу, ніж Юлія Тимошенко. Іншого в усіх розуміннях, зокрема, у стосунках із Президентом Ющенком. Усім відомо, що Єхануров, як перший віце-прем’єр, був тією робочою конячкою, яка тягнула всю основну діяльність Кабінету Ющенка. Тобто це людина, як кажуть, без лестощів віддана, надійна, служака в кращому сенсі цього слова, дуже кваліфікований менеджер, який користувався великим попитом за колишнього режиму. І багато людей, причому з цілком «оранжевого» табору, розцінили його «заслання» в Дніпропетровськ як не зовсім адекватний крок Президента. Хоча, з огляду на тогочасну ситуацію, було зрозуміло, що людина, яка не брала активної участі в революції, і не мала б претендувати на щось більше. На мій погляд, це була найгрубіша помилка. Бо таких людей насправді треба цінувати на вагу золота. І цілком природно, що тепер цьому технічному прем’єру можна довірити формування уряду, якому довірятиме Президент. Очевидно, основні принципи при формуванні цього уряду будуть професійними, а не політичними.
Вікторія ПОДГОРНА , директор Центру соціально- політичного проектування:
— Заява Юрія Єханурова про формування уряду на професійній основі — мовляв, там «не буде політики», а буде суто професійний підхід, — свідчить про те, що влада не тільки хоче повторити досвід досить успішного уряду 2000— 2002 років, який очолював Віктор Ющенко, а й про те, що зараз фактично триває відкат від партійного принципу формування уряду. У цьому я вбачаю повернення до використовуваної за часів президентства Кучми практики, коли уряд формувався з так званих професіоналів. Щоправда, для мене залишається абсолютно незрозумілим, що мається на увазі під «принципом професіоналізму». Вважаю, що нинішня ситуація, ті тенденції, які переважали в суспільстві, вимагають саме політичного підходу: суспільство хоче, щоб був зворотний зв’язок iз урядом. Такий зв’язок, а також передбачувану політику можуть забезпечити тільки політичні партії, які уряд формують. Я думаю, що ця ситуація повинна змінитися після виборів 2006 року, коли ми обиратимемо парламент виключно за партійними списками, і новий уряд виявиться неможливо сформувати без активної участі партій. Тому нині формований технічний уряд можна розглядати як перехідний від епохи Кучми, від тих «принципів професіоналізму», до політичного принципу. Адже в усіх країнах програма партії — це той індикатор, на який орієнтується уряд у своїй діяльності. Так що «уряд професіоналів» — це вельми символічна назва. Я можу спрогнозувати, що уряд Єханурова, попри те, що він професіонал, не буде інноваційним, чого чекають виборці, а буде технічним не тільки за своїми функціями, принципами роботи, а й за результатами.
«Кучма повернувся, я б так позначив політичний період, у якому ми зараз перебуваємо», — заявив колишній віце- прем’єр-міністр України Микола ТОМЕНКО під час онлайн- конференції на ForUm’e. За словами Томенка, «головними ознаками цього періоду будуть: повна амністія діяльності Леоніда Кучми, його родини й політичної команди». «Не даремно колишній президент, поневіряючись Францією, Монако, чи Росією, тепер тріумфально повернувся в Україну, — зазначив екс-віце-прем’єр. — Він абсолютно переконаний, що справа Гонгадзе і всі інші так звані «справи Кучми» буде закрито, тому він може не лише розповідати про доброго Ющенка і погану Тимошенко, але й реально впливати на прийняття ухвал у країні. Вже сьогодні очевидно, що новий уряд формуватимуть Ющенко, Литвин і Пінчук. Коли я кажу Пінчук, я маю на увазі групу депутатів, яку репрезентує в парламенті Ігор Шаров. Отже, вже абсолютно очевидно, що «Кучма повернувся», і, можливо, найближчим часом ми будемо змушені констатувати, що повернувся і кучмізм».
Віктор НЕБОЖЕНКО , президент Агентства корпоративної підтримки «Трайдент»:
— Я думаю, принципів уряду Віктора Ющенка 2001 року зараз використовувати не можна. Бо повнота влади тоді належала президенту України, а Віктор Ющенко як прем’єр-міністр і Юлія Тимошенко як віце-прем’єр могли тільки займатися дечим та абияк, будучи в змозі повністю відповідати лише за частину питань. Оця обмеженість його уряду і була для Ющенка однією з причин, чому він пішов на президентські вибори. У Юрія Єханурова, швидше за все, буде технічний уряд. А коли він говорить про якісь принципи формування, то, швидше за все, йдеться про дві речі, які під час свого прем’єрства весь час повторював Віктор Ющенко — професіоналізм і патріотизм. Але я думаю, що буде ще один принцип, про який ніхто не говорить: це ступінь знайомства, знання людей по спільній діяльності за всю історію політичної кар’єри. Оці два публічні критерії й один непублічний, очевидно, і будуть тими принципами, за якими сформують новий уряд. Утім, можна припускати наявність ще й четвертого принципу: здатності людей до дій в екстремальних ситуаціях. Бо, хай би як блискуче виглядав попередній прем’єр-міністр, ситуація в країні продовжує гіршати. Приборкання кризи стане головним завданням для уряду Єханурова. Якщо це не вдасться, в березні місяці «Нашій Україні» на виборах буде робити нічого.
