Час показав, що найконкурентнішим кандидатом на українську національну ідею є рух до Європи та вступу до Євросоюзу. Противників у неї в країні практично немає. Інша річ, що шлях до Європи, де ми географічно й історично завжди перебували й куди нам, здавалося б, рукою подати, виявився нешвидким і непростим. (А тут ще й боргова криза, що поставила перед ЄС свої проблеми й виклики.) Проте світло на виході з тунелю Україна бачить дедалі виразніше.
По-перше, сторони узгодили мету нашого руху. Це поки що не членство в ЄС, а договір про асоціацію, що є своєрідною (частіше короткою, а інколи тривалою) прелюдією до нього. По-друге, це безвізовий в’їзд для громадян України до країн ЄС. І по-третє, це участь нашої країни в зоні вільної торгівлі, що діє на європейському просторі. Останнє дає Україні небачені перспективи, пов’язані з відкриттям для наших товарів і робочої сили величезного цивілізованого ринку. У той же час, повинні відкритися й ми самі, забезпечивши вільний доступ у країну європейських товарів і послуг. Але в будь-якому разі Україна від цього виграє, оскільки європейські знання та технології змінять обличчя нашої країни...
Отже, обнадійливі сигнали, що лунали останнім часом в Україні з приводу її європейських перспектив, громадськість зустріла з цікавістю та надією.
У вівторок директор департаменту ЄС МЗС України Василь Філіпчук заявив: «Міністерство закордонних справ робить абсолютно все, щоб отримати цю угоду». «Для нас ключовим є змістовне наповнення угоди, — продовжував дипломат. — Ми робимо все для того, щоб якнайшвидше захистити наші національні інтереси», — підкреслив дипломат.
Але «швидше захистити» — сприймається якось підозріло. Про що мова? Адже переговори ведуться не з ворогом. Як пояснив Філіпчук, наразі тривають переговори про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. «Я вважаю, що до кінця цього тижня можна буде вже впевненіше говорити про часові рамки. Але, в будь-якому разі, зараз ідеться не про роки, що залишилися до підписання. Ідеться про місяці, — засвітився впевненістю дипломат, хоча тут-таки перейшов до умовного способу:
— Якщо нам удасться відстояти наші національні інтереси протягом цього раунду, то залишиться лише перелік найскладніших питань, які потім будуть винесені на політичний рівень. І вже після цього, я вважаю, можна буде розпочати технічну роботу щодо підготовки угоди до підписання». «Переговори — це баланс. Є наші інтереси, є інтереси ЄС», — додав директор департаменту й зазначив, що Україна взяла на себе в рамках створення зони вільної торгівлі значно більші зобов’язання, ніж інші країни. За його словами, Україна «прагне знайти компроміс» між бажанням ЄС захистити свій ринок, наприклад, у частині сільськогосподарської продукції, та пріоритетністю для України сільськогосподарського виробництва. Філіпчук сподівається, що в переговорному процесі буде знайдено «взаємовигідний баланс» інтересів України та ЄС. «Прогноз на 2011 рік позитивний», — підбиває він підсумки.
Щоправда, з іншого боку, наприкінці січня надійшов обережніший меседж. Директор британської компанії CTA Economic & Export Analysts Ltd Кріс Кросгроу на семінарі в Львові прогнозував: «Багато хто говорить, що робота над цим договором буде закінчена поточного року. Але я вважаю, що це станеться 2012 року», — сказав він. «За оцінками експертів, наслідком підписання договору в довгостроковій перспективі має стати підвищення добробуту всього населення України на 5%, а що стосується заробітної плати, то вона має зрости на 4-5%», — інформував аналітик.
За його словами, більшість експортно-імпортних тарифів будуть скасовані одразу після підписання договору, але реально процес триватиме понад 10 років. Для України, як вважає Кросгроу, важливим є те, що її бізнес матиме доступ до найбільшого ринку світу.
І все-таки Україна, ніде правди діти, значно більше, ніж її контрагент на переговорах, зацікавлена в своїй участі в зоні вільної торгівлі, хотіла б, щоб її туди впустили до 2012 року. Про це на зустрічі з Європейським комісаром у питаннях розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле заявляв прем’єр-міністр України Микола Азаров і навіть пропонував підписати угоду в два етапи, залишивши на потім невирішені питання.
«...З європейських джерел я знаю, — випромінює оптимізм і директор центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, — що є можливість вийти на закінчення переговорного процесу поточного року, а можливо навіть і на підписання угоди до кінця року. Усе залежить від того, як вдасться подолати проблеми.» «...Триває боротьба за змістовне наповнення, подолання протиріч... саме тому переговорний процес ще не вийшов на фінішну пряму. Але він близький до цього», — зазначає експерт. Фесенко підкреслює, що, згідно з офіційним повідомленням, Україна та ЄС вже на 95% (Азаров вимірював рівень готовності 90%) узгодили питання лібералізації торгівлі, що відповідає міжнародним стандартам зони вільної торгівлі, встановленим Світовою організацією торгівлі. «Це вже дає можливість вийти на фінішну пряму», — вважає політолог. У той же час, він зазначає, що все ще залишаються «дуже складні питання» в переговорному процесі. На думку Фесенка, заява прем’єр-міністра про поетапне підписання договору про створення зони вільної торгівлі між ЄС і Україною свідчить про те, що наш уряд має бажання підписати угоду цього року, нехай і не в повному обсязі.
Про європейську прихильність і старанність України свідчить і створення Координаційного центру з виконання плану дій для лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.
Але поки що абсолютно незрозуміло, про що може сказати Європі рішення українського уряду ліквідувати посаду першого заступника міністра Кабміну — уповноваженого з антикорупційної політики. Навряд чи воно залишиться непоміченим або зарахується нам за статтею «економія публічних фінансів»...
