Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Зона: зменшити й відродити

Учора в парламенті відбулися «чорнобильські» слухання
27 квітня, 2006 - 00:00
26 КВІТНЯ, МІТИНГ-РЕКВІЄМ БІЛЯ ПАМ’ЯТНИКА «ЖЕРТВАМ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ» У КИЄВІ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ

Учорашній день минув для України під знаком 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Президент цілий день провів на Чорнобильській АЕС, де відвідав завод з переробки радіоактивних відходів, узяв участь у мітингу пам’яті, поклав квіти до меморіальних знаків загиблим ліквідаторам. Виступаючи на мітингу, Віктор Ющенко заявив про необхідність реабілітації Чорнобильської зони. «Загальне завдання в тому, що Чорнобиль має повернутися в українське лоно не для захисту, а для розвитку», — сказав Президент. Разом з ООН, Євросоюзом «ми доведемо, що в України немає ні чорних дір, ні білих плям», підкреслив він. За його словами, після 20-ти років «болю й страждань ця територія (зона відчуження. — Ред.) має відчути проекти розвитку».

Глава держави зазначив, що треба розробити нову концепцію соціального забезпечення чорнобильців. Він також підкреслив, що українська влада усвідомлює, що необхідно зробити в цьому регіоні. «Я переконаний у тому, що ми добудуємо почате сховище для рідких ядерних відходів і сховище для твердих ядерних відходів», — сказав він. Також, за словами В. Ющенка, він упевнений, що найближчим часом буде закладено камінь під будівництво нового укриття над ЧАЕС.

Верховна Рада України також присвятила вчорашній день 20-й річниці аварії на ЧАЕС і провела тематичні слухання. Основним мотивом засідання стала доповідь глави парламентського комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко. Серед іншого, в доповіді зазначається необхідність скоротити кількість територій, які належать до зони забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Г. Руденко підкреслив, що сьогодні необхідно переглянути рішення щодо 1551 населеного пункту, і «вивести їх з переліку зон радіоактивного забруднення». Оскільки, за даними МОЗ України, за минулі після аварії 20 років повністю розклалися не лише короткоживучі, а й середньоживучі радіонукліди. Сьогодні, за словами Руденка, лише 202 населені пункти потребують проведення протирадіаційних заходів.

Крім того, глава парламентського комітету вважає за необхідне перейти від надання пільг «чорнобильцям» до грошової допомоги. Також, на його думку, треба, щоб усі соціальні питання, зокрема й «чорнобильські», вели профільні міністри й, відповідно, у Верховній Раді — профільний соціальний комітет. Накопичення нових наукових даних щодо наслідків Чорнобильської катастрофи потребує подальшої роботи над удосконаленням законодавства, вважає народний депутат. Зокрема, в пошуках нових шляхів «відновлення й розвитку наявного порядку надання компенсаційних виплат громадянам, які проживають і працюють на забруднених територіях».

Г. Руденко також висловив думку про те, що Кабінету Міністрів слід терміново провести заходи для юридичного врегулювання питань добудови ССВЯП (сухе сховище відпрацьованого ядерного палива), яке ведеться французькою компанією «Фраматом». «Оскільки ця компанія, крім того, що фактично обдурила Україну, нав’язавши їй незавершені технологічні рішення, тепер вимагає від України, крім уже отриманих за контрактом 90 млн. євро, ще 90 млн. євро», — сказав Г. Руденко, при цьому додавши: «Не показавши свого характеру, і не виявивши політичної волі, Україна ризикує й надалі залишатися полігоном для міжнародних авантюр». Глава парламентського комітету також зазначив, що попереду в України ще більш масштабний проект — споруда нового саркофага. «Ми повинні вміти робити вибір більш раціональних шляхів подальшого розвитку», — сказав він.

Наталя ТРОФІМОВА, «День»
Газета: