Учорашній день став ще одним днем пошуків шляхів виходу з вельми ризикованої кризи, що стала наслідком виборів президента України. Пошуки продовжували політичні сили як усередині країни, так і зовнішні. На момент здачі номера в друкарню в Києві ще не почалися багатосторонні переговори щодо урегулювання ситуації з участю президентів України, Польщі та Литви Леоніда Кучми, Олександра Квасневського та Валдаса Адамкуса, верховного представника Євросоюзу з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єра Солани, генерального секретаря Організації з безпеки та співпраці в Європі Яна Кубиша, глави Держдуми Росії Бориса Гризлова, кандидатів на посаду президента України Віктора Януковича та Віктора Ющенка. «Я розумію, що всіх сьогодні цікавить, чи почався переговорний процес між усіма політичними силами, і чи є істотні зрушення після моєї зустрічі з президентом Польщі О. Квасневським і Х. Соланою, — сказав учора в інтерв’ю журналістам Леонід Кучма. — Я дуже вдячний їм за те, що вони приїхали до України в такий складний для українців час, і роблять усі спроби, щоб ці переговори відбулися не на вулиці, бо вулиця ніколи не давала позитивних результатів, а за столом переговорів». Протягом останніх днів Л. Кучма кілька разів заявляв про те, що єдиний, на його думку, шлях вирішення виниклої ситуації — це переговори та пошук компромісу між усіма політичними силами, зазначаючи, що готовий до переговорного процесу.
Наслідки виборів в Україні, як і раніше, активно обговорюють і за її межами. У заяві Комітету Європарламенту із питань закордонних справ, переданій представництвом Єврокомісії в Україні агентству Інтерфакс-Україна, зокрема, йдеться: «Комітет переконаний у тому, що відбулося маніпулювання виборами президента в Україні, і що попередні результати, оголошені Центральною виборчою комісією, були сфальсифіковані, а тому не можуть бути визнані». Комітет наголошує, що всі сторони у виниклій ситуації і надалі повинні використовувати лише ненасильницькі методи, і вітає сигнали про потенційний діалог із наміром вирішити кризу. На нараді голів партійних груп Європарламенту прийнято рішення провести наступної середи в Брюсселі екстрені дебати, присвячені ситуації в Україні. Перед цим стан справ у нашій країні вивчить делегація Європарламенту, яка терміново вирушає сюди.
А сьогодні, в суботу, 27 листопада, в українському парламенті відбудеться «чергове» позачергове засідання. Спікер Володимир Литвин настирливо закликає колег сформулювати офіційну позицію Верховної Ради стосовно обстановки в країні та запропонувати план дій щодо її вирішення. З його слів, депутатський корпус повинен ухвалити зважене політичне рішення, щоб люди «не мали підстав давити та впливати» на рішення влади. Водночас після засідання погоджувальної ради, що відбулося вчора з участю керівників усіх фракцій і груп, голова ВР пообіцяв журналістам, що «жодних рішень, жодних закликів і пропозицій підтримати того чи іншого кандидата не буде». Не виноситимуть, наголосив В. Литвин, і питання інавгурації нового президента. Відповідаючи на запитання, чим продиктована необхідність проведення суботнього засідання, В. Литвин сказав: «Я думаю, якщо Верховна Рада не збереться найближчим часом, то Верховній Раді вже не треба буде збиратися». За цей час у регіонах пройшли сесії місцевих рад, відбулися збори громадян, які висловили підтримку тому чи іншому кандидату, наголосив спікер. А Верховна Рада, мовляв, збирається лише кулуарно, тим самим піддаючи сумніву свою репутацію як найвищого представницького органу.
Утім, судячи з учорашнього настрою парламентаріїв, немає жодних гарантій того, що сьогоднішнє позачергове засідання не закінчиться приблизно тим самим, що й вівторкове (на якому Віктор Ющенко здійснив «політичний акт» складання президентської присяги). Зі слів постпреда Президента в парламенті Олександра Задорожнього, фракції-учасниці парламентсько-урядової коаліції мають намір запропонувати своїм опонентам, зокрема, визнати оголошені ЦВК результати президентських виборів і провести політичну реформу, а Віктору Ющенку та Віктору Януковичу — терміново розпочати переговори щодо подолання політичної кризи. Пропонується також доручити комісії ВР з моніторингу виборів розглянути заяви, скарги та повідомлення про допущені під час виборів порушення, звернутися до ЦВК із вимогою до 30 листопада опублікувати всі протоколи територіальних виборчих комісій, а до Генпрокуратури — з проханням перевірити всі протоколи тервиборчкомів. Крім цього, «більшовики» мають намір закликати блок «Наша Україна» зняти блокаду з усіх державних органів і установ, а представників міжнародної громадськості — «неупереджено ставитися до оцінок виборів президента та стриматися від оцінок, які розпалюють ситуацію в Україні». Проте якщо на якісь із вищезазначених пунктів опозиція, можливо, й погодиться (що теж сумнівно), то на визнання оголошених Центрвиборчкомом підсумків виборів — нізащо. Тому Володимир Литвин ризикує замість політичного рішення Верховної Ради, на необхідності якого він так наполягає, отримати в результаті на тлі загальнополітичної кризи ще й чергову парламентську.
До речі, в понеділок, 29 листопада, об 11.00 у Верховному Суді України розпочнеться розгляд скарги довіреної особи в єдиному загальномандатному виборчому окрузi кандидата на посаду президента Віктора Ющенка Миколи Катеринчука на постанову ЦВК від 24 листопада про оголошення обраним президентом України Віктора Януковича. До закінчення розгляду ВС своєю ухвалою заборонив Центральній виборчій комісії офіційно оприлюднювати результати виборів і здійснювати якісь дії, пов’язані з виконанням оскарженої постанови. Справу розглядатиме весь склад судової палати із цивільних справ Верховного Суду.
Тим часом учора в Донецьку, на зборах активу Донецької області з участю представників профспілок, керівників великих підприємств, усіх депутатів облради та безлічі російських журналістів, депутат облради Віктор Анненков запропонував ввести в Україні надзвичайний стан, припинити трансляцію опозиційних теле- і радіоканалів та «створити свою автономію». Лідер Слов’янської партії України сумно відомий Олександр Базилюк (який набрав у першому турі президентських виборів менше 1% голосів) дозволив собi виступити з провокаційною ініціативою про приєднання східних регіонів України до Російської Федерації. Які ще потрібні докази того, що країна перебуває на межі конфлікту за лінією «Схід — Захід»?
А що стосується бачення можливих варіантів виходу з кризи самих претендентів на президентську посаду, то Віктор Ющенко вважає, що діалог влади й опозиції може розпочатися лише після того, коли зроблять відповідні «політичні висновки» щодо фальсифікації підсумків народного волевиявлення. Про це він заявив у телефонній бесіді з Хав’єром Соланою, повідомляє прес-служба його центрального виборчого штабу. В. Ющенко також наголосив, що готовий запропонувати пакет рішень щодо врегулювання ситуації та відзначив необхідність пошуку «політичної формули діалогу, до якого повинні бути залучені як українські, так і західні політики».
Віктор Янукович, навпаки, незадоволений втручанням міжнародних інституцій у внутрішні справи України. «Я, якщо сказати відверто, не чекав таких заяв. Ніколи не думав, що демократичні країни висловлюватимуться на підтримку протизаконних і антидемократичних дій», — зауважив В. Янукович, спілкуючись днями з пресою. Водночас, зі слів прем’єра, останнім часом тиск на Україну ще до отримання результатів розгляду справ у судових органах є швидше закономірністю.
Виступаючи вчора на мітингу перед своїми прихильниками на Вокзальній площі столиці, Віктор Янукович закликав їх набратися те рпіння та «не піддаватися на провокації з боку опозиції». «Я хочу, щоб ви мирно жили, щоб у жодному разі через наші дії не пролилася кров», — наголосив він. «Мені дороге життя кожної людини, і жодна влада мені не потрібна, якщо проллється кров», — цитує слова прем’єра, сподіваємось щирi, Інтерфакс-Україна. «Ми повинні зробити все, щоб наші опоненти відступили від держорганів і дали нам працювати на благо України», — додав він також.
