У футболістів, як і у всіх нас, є «щасливі» і «нещасливі» міста й навіть цілі країни. Для футболістів київського «Динамо» такою країною до цього вівторка була Португалія. Тричі приїжджали сюди динамівці в різні часи, й щораз зазнавали поразок. Програвали у 1987 році «Порто» у півфіналі Кубка чемпіонів, програвали у 1991-му «Бенфіці» та в 2001-му «Боавішті» у групових турнірах Ліги чемпіонів. Більше того, збірні СРСР 1983 року та України 1996-го, майже повністю складені із динамівців, теж свої ігри у Португалії програли.
Як виявилося після прибуття «Динамо» до Португалії нинішні гравці та тренери цієї статистики або не знають, а якщо знають, то на себе цю статистику не міряють. Окрім назв команд та кольорів футболок у нинішніх динамівців немає майже нічого спільного із тими, хто в різні часи програвав у Португалії. Створена тренером Сьоміним команда повільно, але неухильно стверджує свою власну футбольну ідеологію, не особливо зважаючи на традиції.
Попри очевидну перевагу нинішнього «Порту» над нинішнім «Динамо» за здобутими в останні роки перемогами, двократний володар Кубка чемпіонів уже не має у складі нікого, хто зовсім недавно підкорив футбольну Європу під проводом тренера Моуріньйо. Щороку португальський клуб вигідно продає своїх кращих гравців, аби на їхнє місце прийшли не менш перспективні футболісти, здатні не лише здобувати перемоги, а й зацікавлювати нових потенційних покупців.
З цієї причини якось не вірилося, що на березі Атлантичного океану навчилися щороку створювати команду, здатну вдало грати у Лізі чемпіонів. Та ще й розгромна поразка «Порту» від лондонського «Арсеналу» в попередньому турі групового турніру підказувала, що нічого надскладного господарі поля динамівцям не запропонують. Місцеві преса та уболівальники теж не виявляли шаленого ентузіазму напередодні гри із українським клубом. Оцінки майбутньої гри з боку господарів були досить обережними. Не менш обережно поводилися і динамівці. Наставник команди Сьомін прямо заявив перед грою, що буде задоволений нічиєю.
Якщо згадати, що дві попередні гри «Динамо» у груповому турнірі Ліги чемпіонів також принесли нічийний результат, можна було бути готовими до гри, яку показала команда у Порту на сучасному красені-стадіоні «Драгау». Тренерський штаб гостей прогнозовано вирішив не відмовлятися від тактики попередніх матчів і практично всі сили спрямував на оборону власних воріт.
Судячи з того, як цю оборону долали господарі, стало зрозуміло, що проти «Порту» так щільно у захисті ніхто не грає і навряд чи коли грав. Віртуози м’яча із Аргентини, Бразилії, Болівії та інших латиноамериканських країн (португальців на полі у складі «Порту» вийшло лише троє) відверто розгубились. Лідер атак команди господарів Лучо був настільки щільно прикритий динамівцем Вукоєвичем, що показати навіть частку свого потенціалу так і не зміг. Те ж саме було і з іншими гравцями португальського клубу.
Залишалося лише побачити, як буде «Динамо» грати у нападі. Можливо, це виглядало б непогано, але несподіваний гол, забитий Алієвим зі штрафного, переконав тренерів киян у тому, що нічого змінювати не треба. Навіщо, коли результат уже є?
Як наслідок, більше години ігрового часу після забитого у ворота «Порту» м’яча динамівці займалися в основному лише руйнуванням гри суперників. Причому робили це так добре, що і самі гравці команди-чемпіона Португалії зневірилися під кінець гри у своїй здатності вразити ворота динамівського голкіпера Богуна.
Коли все закінчилося добре, і «Динамо» втримало переможний рахунок, журналісти запитали динамівського тренера Сьоміна про атакуючу гру команди, якої практично не було. У відповідь тренер запропонував усім просто радіти перемозі. Можливо, він правий. Уперше за понад вісім років довівши до перемоги матч Ліги чемпіонів у гостях, варто просто тішитися з цього, відклавши на потім аналіз помилок і складання планів на майбутнє. Чому вже зараз не радіти виходу «Динамо» із глибокої кризи минулого року, поверненню команди до числа не просто учасників Ліги чемпіонів, а тих, хто реально бореться за перемоги на шляху до титулу у компанії найсильніших команд світу.
Ми дуже довго цього не бачили, ми вже відвикли від перемог і були готові до нових поразок. І те, що «Динамо» спокійно і впевнено розвіяло для себе міф про непереможність португальських команд на їхній території, дуже важливо. Перефразовуючи знаменитий вислів відомого ботаніка: слід не чекати, поки суперники будуть гостинними до «Динамо», а примушувати їх до цього.
Наступна виїзна гра «Динамо» у Лізі чемпіонів пройде в Англії, де перемоги теж щось не пригадуються. Непогано було б і англійську гостинність по-справжньому перевірити. Але до цього ще слід зіграти з «Порту» в Києві 5-го листопада.
Ліга чемпіонів. Груповий турнір. Група G. 3-й тур: «Порту» (Португалія) — «Динамо» (Україна) — 0:1 «Фенербахче» (Туреччина) — «Арсенал» (Англія) — 2:5
І В Н П Р/М О
1. «Арсенал» 3 2 1 0 10:3 7
2. «Динамо» 3 1 2 0 2:1 5
3. «Порту» 3 1 0 2 3:6 3
4. «Фенербахче» 3 0 1 2 3: 8 1
