Нагадуючи про це непросте рішення, яке приймали в умовах найгострішого енергодефіциту, не можна не відзначити, що в цей час третій енергоблок — останній з «тих, що залишалися в живих» — працював на повну силу (за 2000 рік він виробив понад 6,7 млрд. кВт.год електроенергії — кращий показник останніх п’яти років його роботи), і припинення його експлуатації могло створити для країни додаткові проблеми. Не всі їх вирішено й сьогодні, але життя показало, що Україна зробила тоді не тільки своєчасний, але й цілком продуманий крок.
Проте друга річниця закриття Чорнобильської АЕС дає сьогодні і чималі підстави для тривоги. Всередині об’єкта «Укриття» залишилося близько 95% палива, що знаходилося в реакторі. І хоч за його станом стежать інформаційно-вимірювальні системи (за їхніми даними у паливномістких масах не зафіксовано небезпечних процесiв), фахівці стурбовані і недостатністю контролю, і можливими наслідками деформаційних процесів, що відбуваються у «саркофагу», якому вже 16 років. Його залізобетонні конструкції насичені водою і поступово руйнуються, металоконструкції з’їдає корозія. Є побоювання, що багато елементів діючої конструкції не витримають сейсмічних навантажень, тоді як засобом контролю за об’єктом залишається так зване візуальне спостереження плюс дані геодезичних досліджень.
У цих умовах, зі слів Юрія Неретіна, директора державного спецпідприємства «Чорнобильська АЕС», стирається межа між процесами експлуатації «Укриття» і зняттям з експлуатації зупинених атомних блоків, де знаходиться значна кількість відпрацьованого ядерного палива. На закритій сьогодні станції з допомогою міжнародного співтовариства (29 донорів, враховуючи й Україну) здійснюється проект SIP, мета якого — перетворення «Укриття» на екологічно безпечну систему з погляду захисту персоналу, радіологічної безпеки і безпеки навколишнього середовища. У найзагальніших рисах послідовність робіт на цьому об’єкті така. Спочатку забезпечать стабілізацію найбільш нестiйких елементів конструкції. Потім виготвлять і насунуть на зруйнований блок так званий безпечний конфайнмент, який є величезною (висота 100 метрів) залізобетонною аркою. Після цього з «саркофага» почнуть витягувати ненадійні або такi, які заважають подальшим роботам конструкції. І лише на останньому етапі планують розпочати витягання і знешкодження твердих і рідких радіоактивних відходів, для чого слід спорудити відповідні сховища і підприємства. Роботи ведуть за базовим графіком. Щоправда, як сказав Неретін, його реалізація не співпала з надходженням коштів від донорів, а також з українського бюджету. Неретін відзначив, що станція припинила проведення тендерів і підписання договорів, оскільки не впевнена, що зможе сплатити їх. «Ми не хочемо входити в новий рік із боргами», — сказав Ю. Неретін.
За даними представника Президента України на ЧАЕС Олександра Антропова, який має можливість уникати округлих формулювань, графіки просто зірвано, затримки на різних об’єктах становлять від 13 до 20 місяців, тоді як роботи з підтримки у безпечному стані блоків ЧАЕС у 2002 році профінансовано на 63%, обсяг недоотриманих із державного бюджету коштів становить 75 млн. грн. У результаті з’явилася двомісячна заборгованість із зарплати персоналу, ЧАЕС попередили про можливе відключення від електроживлення. О. Антропов повідомив, що спікер парламенту звернувся до Генерального прокурора з проханням покарати винних у фінансових проблемах на Чорнобильській АЕС і що в грудні ситуацію на ЧАЕС розглянуть на нараді у Президента України.
Відповідаючи на запитання «Дня» про загрози, які можуть виникнути через затримки фінансування таких важливих об’єктів, головний інженер проекту зняття ЧАЕС з експлуатації Валерій Салій зазначив, що це, крім подорожчання будівельних робіт, ще й ризики, пов’язані з порушеннями у роботі систем, що гарантують безпеку персоналу і населення, а також ризики у сфері охорони природного середовища...
Чорнобильських «ліквідаторів» можна зрозуміти: країна і світова спільнота довірили їм найскладніше завдання, якому досі не було аналогів. І вони вимагають по суті елементарного — грошей, передбачених для цього бюджетом України. Тим часом у середу укла дачі цього бюджету на засіданні підкомітету з питань ядерної політики і ядерної безпеки, що відбувалося у неробочий час, також вникали у чорнобильську тематику. Щоправда, журналістів при цьому брало участь набагато більше, ніж законодавців...
