Минулої неділі в Будапешті завершився ІХ чемпіонат світу (версія АІБА), у якому змагалися понад 400 боксерів із 67 країн. Найбільше золотих медалей чотири - завоювали росіяни. Кубинці, які знавали впродовж одного турніру й сім, і вісім перемог (Ріно86 і Тампере93), цього разу мають три вищі нагороди.
Але однієї, майже незмінної (у вазі до 67 кг), збірна Куби позбулася. Тричі від Сіднея 1991 року до Берліна 1995го перемагав Хуан ЕрнандесСьєрра. Нині на його шляху став олімпійський чемпіон96 Олег Саїтов із Жигульовська. Обравши (через травму кисті) "клейку" манеру, як назвав її спецкор "Спортэкспресса" Едуард Липовецький, Саїтов виграв цей півфінал.
А у фіналі проти нього вийшов бронзовий призер торішнього чемпіонату Європи у Вейле (Данія) броварчанин Сергій Дзінзірук. На Олімпіаді в Атланті їхні дороги не перетнулися, оскільки українського середньоваговика "крутанули" судді на користь Алі Хансена, який захищав кольори датської збірної. Зараз у Німеччині Дзінзірук виграв чотири попередні поєдинки з відчутною перевагою. Із Саїтовим не впорався (1:2), але виглядав негірше й завоював єдину для України медаль срібну.
Чимало в Україні джерел боксерської надії від Криму до Карпат, від Донбасу до Поділля. Вони гідно були представлені на будапештському рингу. Чому ж, скажіть, найвдаліший боєць сезону97 з'явився в скоромному селищі обабіч автостради КиївЧернігів? "Закономірно!" сказав би той, хто більшменш близько знайомий із Броварським училищем фізкультури. "Випадково!" заперечив би інспекторкадровик, узявши трудові книжки Олександра Миколайовича та Ганни Федорівни Дзінзіруків. Й обидва опоненти були б праві.
Не секрет, що саме завдяки "золотому" для випускника БУФК олімпійському фіналу (Атланта96, Володимир Клічко), колишній інтернат спортивного профілю став вищим училищем. Отже, боксерське відділення провідне, і традиції з роками примножуються. Сергій та Володя не єдині. Здається, ось вступив до столичного Університету фізвиховання переможець юнацької першості Європи Олександр Гаврилов (до 57 кг), а підросли нові сили Олег Крутько (у тій же вазі), Олександр Степанищенко (до 48 кг). Слідом за ними сріблястий майстрівський значок має одержати (норматив уже виконано) і Валентин Куц (до 45 кг).
І хоча коштів на участь у турнірах на дають, хоча на тренерську зарплату далеко не сягнеш, Віктор Чубов та Сергій Катаєв, і далі плекають юні таланти. Олександр Поліщук (нині він у штаті обласної ШВСМ) на них сильно розраховує. У районі є ряд міцних колективів фізкультури. Боксерська секція в Калинівці відмотує вже друге десятиріччя. На цьому підмурівку тренер Леонід Коварський і давав Сергію перші уроки. Тодішній тренервикладач училища Валерій Хлистов дістав аж ніяк не зеленого новачка. А до яких рубежів Дзінзірука довів Поліщук, знаєте й ви.
Дякувати ще й хронічному радянському "безквартир'ю". Подружжя Дзінзіруків хотіло осісти в одному з дослідних господарств біля Білої Церкви, та роками жити з двома малими синами в бараку було нестерпно. Трактористи скрізь потрібні, і батько нашого віцечемпіона обрав більш реальну перспективу. Нинішнє АТ "Тепличний комбінат" під Броварами й тоді, на початку 80х, своїх робітників не дурило. Трикімнатну з усіма вигодами Дзінзіруки одержали за рік. А директор Володимир Чернишенко слушно розсудив: якщо будинок культури зводити, так уже зі спортзалом. Ось вам і розгадка, як зустрілися Дзінзірукмолодший і бокс.
Ганні Федорівні суто поматеринськи жаль, що кожен бій то порція болючих ударів. Але таким уже вдався Сергій: звик відповідати за доручене хоч то картоплю викопати, хоч себе й команду біля канатів відстояти. Саме тому український парубок перевершив норвежця Андерса Стіве (13:5), німця Енріко Тормана (зупинка в третьому раунді), Веліхана Герейханова зі Словаччини (12:4), румуна Маріана Симіона (12:4).
Для інших українських боксерів турнірний шлях виявився ось яким. До 48 кг. Валерій Сидоренко (Енергодар): з Рондіком Казаняном (Кіпр) - 17:3; з Анджеєм Ржаним (Польща) - 10:6; з Даніелом Петровим (Болгарія) - 9:9 та 44:54. До 51 кг. Володимир Сидоренко (Енергодар): з Ігорем Самойленко (Молдова) - 6:7. До 54 кг. Ігор Яцків (Вінниця) із Сіленсом Мабуза (ПАР) - 12:7; з Куралбеком Бухаровим (Казахстан) - 8:11. До 57 кг. Андрій Котельник (Львів): з Кеннетом Будалу (ПАР) - 21:3; з Романом Рафаелем (Словаччина) - відмова суперника; з Фальком Хусте (Німеччина) - 6:11. До 60 кг. Володимир Колесник (Коломия): з Джакобом Гудзоном (США) - 11:8; із Зеганом Мачеєм (Польща) - 7:3; з Тументсетсегом Ютуменом (Монголія) - 2:8. До 63,5 кг. Андрій Цуркан (Луганськ): з Іваном Гонтою (Молдова) - 10:5; з Паата Гвасалія (Росія) - 1:3. До 71 кг. Олександр Зубрихін (Львів): з Емілом Крастєвим (Болгарія) - 6:7. До 75 кг. Олег Бокало (Ровеньки): з Емчитаром Ванесяном (Вірменія) - 2:5. До 81 кг. Олексій Трофимов (Севастополь): з Клаудіком Рацо (Румунія) - 12:5; з Юсуфом Озтюрком (Туреччина) - 12:15. До 91 кг. Володимир Лазебник (Бориспіль): з Мехметом Едемом (Туреччина) - 14:2; із Ту-Бйорном Томсеном (Данія) - 4:6. Понад 91 кг. Дмитро Карпеков (Київ): з Александром Пеяновичем (Югославія) - 3:7.