Вже пройшло два дні після того, як Київ та сусідні з ним райони опинилися в димовій завісі, а остаточну причину цього явища нам довго не називали. За останніми даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, це сталося через переміщення повітряних мас з Росії, де вже кілька тижнів горять ліси, на північні території України. Та спочатку відомство поширювало різні версії виникнення димки над Києвом, при чому одна версія часто суперечила іншій. І це насторожувало чи не найбільше, бо чому не сказати відразу правду і не сіяти паніку серед населення? Чи ми хотіли повторення російського сценарію, коли протягом тижня влада мовчала про масові пожежі у кількох регіонах федерації, а тепер справа дійшла до того, що у семи областях оголошено надзвичайний стан, близько 30 осіб загинуло і десятки людей лишилося без даху над головою.
Спочатку як один із варіантів розглядалося горіння торф’яників на Київщині. Однак за даними Головного управління МНС у Київській області, загоряння торфовищ було виявлено тільки в Іванківському районі — у селі Леонівка. Площа загорання — менше ніж один гектар. Чи могла дійти звідси до Києва димова хмара, фахівці місцевого управління МНС, які гасили пожежу, сумніваються, оскільки займання торфу не було таким потужним.
Ще одна версія — лісові пожежі навколо Києва, які могли виникнути через високу температуру повітря. За версією МНС, дим від них міг перекинутися і на столицю. Але вже до кінця дня (2 серпня) цю інформацію теж спростували. Представники Міністерства з надзвичайних ситуацій України та Державного комітету лісового господарства провели спеціальне обстеження території Київської та Чернігівської областей, і «за результатами обльоту на цих територіях осередків загорянь не виявлено», — повідомили у прес-службі МНС після завершення перевірки.
Натомість за найбільш вірогідну видавали версію, що дим прийшов до Києва з Росії. Як пояснили у прес-службі МНС, у ніч на понеділок, 2 серпня, був північний вітер, через що димові хмари з Росії рухалися в напрямі України. Через це в диму опинилася не тільки Київська, а й Чернігівська області. Але в науковців з цього приводу теж є сумніви.
— Коли кажуть, що в Росії горять торф’яники і дим звідси прийшов до нас, то це малоймовірно, оскільки йдеться про дуже великі відстані, — зазначив перший заступник директора з наукової роботи Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Олександр Васенко. — Якщо це просто горить якийсь ліс, то нічого страшного у цьому немає. Я не володію інформацією, що на наших торф’яниках наявні якісь серйозні забруднюючі речовини, через які повітря могло б викликати занепокоєння. Найбільш небезпечними, з мого погляду, для України можуть стати пожежі у Чорнобильській зоні. Не дай Боже там загоряться ліси, тоді киянам буде непереливки, бо у стовбурах та гілках дерев є радіонукліди, які поступово накопичуються, а під час горіння поширюються на значні території.
Тривале замовчування інформації, як правило, ні до чого доброго не приводить. Наразі офіційних даних, що причиною задимлення столиці стали пожежі у Чорнобильській зоні, немає. Однак підрозділи МНС повинні не втрачати пильності. Адже, за прогнозами «Укргідрометцентру», у найближчі дні в Україні збережеться суха спекотна погода, що підвищує імовірність виникнення лісових пожеж.
Як пояснюють екологи, наслідками будь-яких загорань стає забруднення атмосферного повітря, знищення місць мешкання різних живих організмів, зміна ландшафту, а також негативний вплив на здоров’я населення. Тим часом медики запевняють, що київське повітря поки придатне для дихання. У разі ж посиленого задимлення лікарі радять використовувати марлеві пов’язки, зачиняти вікна квартир або затуляти їх вологою тканиною. Але від чого рятуватися зараз жителям Київщини та Чернігівщини, ми й досі не знаємо: від задимлених потоків повітря з боку Росії чи від диму українського походження?
КОМЕНТАР
Олена ЛІЩИНСЬКА, кандидат психологічних наук, докторант Інституту соціальної та політичної психології АПН України:
— Я думаю, що паніки з цього приводу серед людей не буде. Усі ці погодні катаклізми, серед них і дим у Києві, — це не перший атрибут нинішнього аномального літа. Якщо говорити про реакцію людей на це, то спека почалася давно, у Росії горять торф’яники, під Києвом вони теж не раз горіли, тому люди психологічно готові до таких природних проявів. У них включається така думка: аби тільки не гірше, тобто люди оцінюють ситуацію і намагаються якось убезпечити себе. Згадайте листопад минулого року, коли всі говорили про епідемію грипу. Паніка виникає, як правило, тоді, коли ворог невідомий, коли загроза не відображається органами почуттів, наприклад, радіація — вона невидима, тоді породжуються якісь образи та страхи, люди домальовують їх уявою, через що виникає паніка. Те саме було з епідемією грипу, тому що вірус грипу теж невидимий. А коли відбуваються якісь природні явища, які можна побачити, люди більш раціонально ставляться до таких речей і поводять себе більш адекватно. Але ми не можемо бути психологічно готовими до будь-якого екологічного лиха. Будь-який землетрус чи пожежа виводить людей з рівноваги. Існують люди з великим запасом психічних сил, а є люди виснажені (діти, жінки, хворі та літні люди), саме вони можуть відреагувати на це бурхливо і спричинити паніку. Я ні до чого не закликаю владу, але у старі часи завжди намагалися присікти тих, хто поширює страшні чутки, тому що вони дійсно можуть породжувати у суспільстві ефекти некерованості.
