Мінекономіки ініціює прилучення України до угоди Світової організації торгівлі про держзакупівлі (УДЗ). Це дасть можливість українським виробникам за спрощеною процедурою мати доступ до тендерів із держзакупівель країн-учасниць СОТ, які вже долучилися до УДЗ. А це — 43 країни. Зокрема, учасниками УДЗ є 27 країн Європейського Союзу, а також чотири — Європейської асоціації вільної торгівлі (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), законодавство яких максимально узгоджено із законодавством Євросоюзу. Північну Америку представляють США й Канада, Азію — Ізраїль, Японія і чотири «нові індустріальні країни» (Гонконг, Корея, Сінгапур, Тайвань), Південну Америку — Аруба. 15 вересня 2011 року першою із країн Східного партнерства ЄС (і СНД) до угоди про ДЗ приєдналася Вірменія. Ще 22 країни світу (зокрема й Україна) наразі мають статус спостерігачів.
Відповідну заяву днями зробив міністр економічного розвитку та торгівлі Петро Порошенко. «Наразі мною ініційовано приєднання України до угоди СОТ про державні закупівлі, членами котрої є 43 держави, яка дасть змогу сьогодні українським виробникам за спрощеною процедурою мати доступ до тендерних державних закупівель цих 43 країн», — заявив він на прес-брифінгу.
Утім, цікаво інше. Паралельно український уряд хоче ускладнити процедуру доступу до державних закупівель України (які, до речі, за останніх півроку зросли удвічі), посиливши вимоги до нерезидентів. Так, відповідно до запропонованого нещодавно на розгляд Верховної Ради урядового законопроекту №11100, влада має намір обов’язковою умовою для претендента на участь у тендері ввести наявність власного виробництва або сервісної служби в Україні. Законопроектом передбачено, що ця норма буде чинною тимчасово — до кінця 2015 року.
Тож уряд, очевидно, не просто хоче стимулювати приплив прямих іноземних інвестицій і «захистити» від конкурентів вітчизняного виробника. Адже з приєднанням до угоди Світової організації торгівлі про держзакупівлі, ініціатором якого є Мінекономіки, українські підприємства не лише дістануть можливість претендувати на виконання держзамовлень 43 держав-учасниць СОТ, а й автоматично зіштовхнуться з охочими позмагатися за український тендер іноземними компаніями. Але, провівши відповідні зміни в законодавстві, які, до речі, не порушують зобов’язання України перед СОТ, влада зможе поставити свого виробника у сприятливі конкурентні умови. Адже, як зазначають експерти, пропозиція Кабміну значно ускладнить участь у тендерах нерезидентів. Крім того, як передбачається, неможливою стане участь іноземних компаній у тендерах на закупівлю сировинних товарів, таких, наприклад, як продукти харчування.
Усе, здавалося б, добре, але ініційовані урядом зміни суперечать домовленостям із Євросоюзом. Однаковий підхід іноземних і вітчизняних компаній під час держзакупівель задекларовано в угоді про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яку ми парафували місяць тому. Хоча, як відомо, термінів ратифікації угоди й подальшого набуття нею чинності досі не визначено.
Можливо, це станеться не раніше 2015 року. Інакше чому б дія введеної законопроектом №111000 норми про посилення вимог до учасників держзакупівель обмежувалася 2015 роком?
