Америка — саме так здебільшого називають Сполучені Штати як всередині країни, так і в усьому світі, — не перестає дивувати світ. Скільки вже десятиліть пророкують «загнивання» американському капіталізму. Але й тепер, як і раніше, в часи Радянського Союзу, багато хто бажав би поміняти радянський добробут, а зараз український — на американське «загнивання». Америку звинувачують ледь чи не у всьому поганому, що відбувається в світі. Попри такі пророкування і звинувачення США постійно знаходять можливість розвиватися і вести за собою весь світ. Це відчувається й тепер, коли Америка шукає шляхи для виходу з економічної кризи, яка вперше в історії взяла початок саме в цій країні й охопила майже весь світ. Цікаво, що на побутовому рівні фактично не видно кризи. Ціни в Америці на все без винятку нижчі, ніж у Європі.
ПРАВИЛА ТА ТРАДИЦІЇ
Слід звернути увагу й на те, що в Америці не витрачають часу на з’ясування стосунків, пошуки винуватців, тикання пальцем, як це традиційно відбувається в нашій країні. А для нинішньої американської адміністрації Барака Обами було б дуже просто вказати пальцем на адміністрацію попереднього, до того ж непопулярного в країні президента Джорджа Буша. Але ж це не міняє суті, бо треба шукати вихід зі скрутного становища. Як відверто зізнався професор Террі Салліван із факультету політичних наук університету Північної Кароліни, «ми (США. — Авт.) застудилися — у вас (у світі. — Авт.) пневмонія, тому ви маєте нам допомогти». Звучить це, звичайно, грубо. Але це правда.
Характерно, що в намаганні розв’язати складне питання американці не думають міняти правила, існуючі демократичні інститути, збільшувати строки повноважень президента чи конгресменів — відповідно виконавчої та законодавчої влади. Американці вірять у свої демократичні інститути та спроможність вирішити найскладніші проблеми в рамках існуючих владних механізмів, які впродовж більш ніж 200 років забезпечують баланс стримувань і противаг між трьома гілками влади.
Причому такий баланс забезпечується не лише на федеральному рівні, але й на рівні кожного окремого штату. Адже у переважній більшості штатів законодавча гілка влади також представлена сенатом і Палатою представників. І нещодавно в штаті Іллінойс законодавча влада, діючи в рамках своїх повноважень, усунула з посади губернатора Рода Благоєвича. Як відомо, губернатор намагався «продати» сенатське місце Барака Обами, який змушений був покинути посаду сенатора від штату в зв’язку з обранням його президентом. До речі, це був дев’ятий випадок, коли губернатора усунула з посади законодавча влада штату.
Зміна влади у США відбувається в демократичний спосіб, як було доведено на торішніх президентських виборах. Хоч би яким непопулярним був у США президент, його можна усунути від влади лише переобранням у визначений конституцією термін або через імпічмент. Зрозуміло, що для імпічменту мають бути юридичні підстави, а таких щодо Буша-молодшого не було. Характерно, що прості американці, які не люблять політики, проявили на минулорічних виборах чи не найбільшу активність. Багато американців ставили питання щодо доцільності дій адміністрації на зовнішній арені, чому була розпочата війна в Іраку й водночас не вирішуються питання з Північною Кореєю, із Суданом. Багато з них із власної ініціативи у вільний від роботи час ходили по будинках і реєстрували виборців, робили пожертвування у виборчий фонд Обами, а також пояснювали необхідність участі в голосуванні. Винагородою для них стала інавгурація президента. Майже два мільйони осіб з різних куточків Америки за власний кошт приїхали до Вашингтона.
В Америці дуже сильні традиції, і вони проявляються не лише в дотриманні конституції, ухваленої понад 200 років тому. Це помітно у простих речах, як, наприклад, система мір і ваги. Американці не збираються відмовлятися від своєї системи мір на користь європейської метричної системи. Зокрема, від температурної шкали Фаренгейта, яка незручна для європейців, однак в американських газетах в рубриці «Погода» подається шкала, у якій показано зв’язок зі шкалою Цельсія. А також від милі й фути, фунти й галони. Обмеження швидкості дається в милях, габаритні розміри — в футах і дюймах, бензин продається галонами. Один галон бензину (приблизно чотири літри) коштує два долари.
Слід зазначити, що централізація влади в Америці поєднується з сильною владою на місцях. Федеральний уряд має свої повноваження, місцевий — на рівні штату і нижче — свої. Вашингтон не може втручатися у справи органів місцевого самоврядування, але водночас і не відповідає за їхній фінансовий стан. Згідно із законом, місцеві органи влади повинні мати бездефіцитний бюджет, іншими словами — бути на госпрозрахунку. Якщо федеральний уряд бере податок із фізичних та юридичних осіб, а також отримує податок за продаж бензину, то в розпорядженні місцевих органів — податок на нерухомість як громадян, так і підприємств, а також податок із продажу. До речі, податок із продажу в кожному штаті різний. Зрештою, місцеві органи влади можуть розраховувати на повернення частини податку з продажу бензину.
ЧЕТВЕРТАК І ТУРБОТА ПРО ЛЮДЕЙ
У нашій країні багато говориться про необхідність проведення референдумів. В Америці органи місцевого самоврядування давно користуються цим інструментом, зокрема й для поповнення бюджету. Шляхом опитування громадян місцева влада вирішує питання фінансування будівництва доріг чи шкіл. Іноді частину коштів на такі проекти надає федеральний уряд. Місцева влада за плату дозволяє використовувати громадські парки для проведення якихось публічних заходів, а також бере плату за встановлення рекламних щитів на громадській власності.
На покращення інфраструктури, зокрема доріг, працює четвертак — 25 центів, а то й 15 центів. За проїзд по деяких дорогах береться саме така плата. Але ж якщо порахувати, скільки машин проїжджає щодня, то виходить кругленька сума.
Якщо говорити про дороги, то Україні є багато чого повчитися в американців. Тут дороги мають чітку розмітку. І якщо жовту чи білу суцільну лінію не можна перетинати, то її не перетинає ніхто, бо всі розуміють, що вона має спеціальне призначення. Якщо хтось перевищує швидкість, то інші водії телефонують 911, щоб не сталось автокатастрофи.
Багато хто пам’ятає, як у Радянському Союзі піклувались про простий народ. Та й тепер багато політиків експлуатують цю тему, нічого не роблячи. В Америці переконуєшся, що влада дійсно дбає про простих людей, про інвалідів. І це видно на вулицях, в громадських місцях. Тротуари зроблено так, що у місцях переходів ні в інваліда на колясці, ні в перехожого не виникне проблеми, щоб перейти на інший бік вулиці.
Аналізуючи турботу про громадян, не можна не помітити, що в аеропортах, та й в усіх громадських будівлях установлено фонтанчики з питною водою. Щоб попити води, потрібно натиснути кнопку. Туалети зроблено так, що ними можуть користуватися інваліди в колясках.
HAVE A NICE DAY
Для автора було зовсім несподіваним те, що американці, як білі, так і чорношкірі, — досить привітні люди. Вони першими вітаються, бажають доброго дня. «Have a nice day», — так закінчувалася розмова з будь-яким американцем, а також продавцями у крамницях. Досить багато американців мають уявлення, що в світі існує держава Україна. Автору пощастило навіть познайомитися з деякими літніми американцями, які зізнавалися, що їхні батьки родом з Галіції, міста, назва якого починається на букву «С». Очевидно, мова йде про Станіслав, адже саме таку назву колись мав Івано-Франківськ. Співрозмовники зізнавалися, що хотіли б побувати на батьківщині своїх предків. Один аудитор, з яким я познайомився, повертаючися з інавгурації, сказав, що збирається приїхати на чемпіонат Європи по футболу в 2012 році.
Деякі американці, батьки яких були вихідцями з Одеси, зізнавалися, що знають про Голодомор, Чорнобиль. Інші знають про Україну в зв’язку з повідомленнями про газову війну з Росією.
До речі, під час відвідування однієї американської сім’ї, яка відзначала інавгурацію президента у себе вдома, довелося зустрітися з молодою жінкою, батьки якої колись мешкали в Одесі. Гості, які прийшли до господині зі своєю їжею, наклеїли липучки з іменами на свої курточки чи піджаки і таким чином було з ними легше спілкуватися.
Непогано було б українцям запозичити американську культуру відпочинку. На вулицях, у парках, в транспорті тут не побачиш людини з будь-яким алкогольним напоєм. Навіть під час інавгурації на зелених газонах Вашингтону ніхто й не намагався відзначити вступ на президентську посаду афроамериканця випивкою, що традиційно для нашої країни. Розпивати спиртні напої на вулиці тут заборонено, і про це знають всі. Пиво можна пити лише під час баскетбольних матчів, які проходять під дахом. До речі, американські авіакомпанії, літаки яких літають до Європи, теж перестали років зо два тому подавати безкоштовно спиртні напої. Склянка віскі в літаку компанії United Airlines коштує шість доларів, але в економічному класі, здається, ніхто не захотів за гроші пити цей алкогольний напій. Також на вулицях дуже рідко можна зустріти курців.
Американці люблять відпочивати на природі. Вони віддадуть перевагу концерту на свіжому, навіть холодному повітрі, ніж дивитимуться його по телевізору. Десятки тисяч людей зібралося біля Меморіального комплексу Лінкольна прослухати виступ Барака Обами 19 січня, після якого відбувся концерт відомих американських співаків.
ОСВІЧЕНІСТЬ І NEWSEUM
Один із співрозмовників порівняв світ з людським організмом, пошкодження чи поранення одного з органів якого — зрозуміло, для них таким органом є Америка, — впливає на весь організм. Або чи багато хто може почути в українському таксі випуск новин Бі-Бі-Сі англійською мовою? Чорношкірий таксист, який відвозив до аеропорту чергову групу учасників програми International Visitor Leadership, включив цю радіостанцію і слухав, що відбувається у світі.
У цьому не має нічого дивного. Хоча досить часто особливо російські сатирики намагаються зобразити американців тупими й неотесаними. У США багато робиться, щоб люди були освіченими і здобували знання. Зокрема, вільний доступ до музеїв, яких чи не найбільше у Вашингтоні. Понад десяток музеїв розташовано в центрі столиці довкола величезного поля-галявини The Mall (не плутати з крамницями). Тутешні музеї перебувають під опікою Смітсонівського інституту, який засновано у Вашингтоні за кошти англійського вченого Джеймса Смітсона з метою збільшення і поширення знань. Музеї працюють щодня цілий рік і зачиняються лише на один день 25 грудня. До речі, Смітсонівський інститут іноді здає в оренду на святкування весілля Національний ботанічний сад. Виручені кошти йдуть на розвиток музеїв. У 2008 році на авеню Конституції відкрився унікальний музей Newseum, який присвячено історії розвитку засобів масової інформації. Вхід до музею безкоштовний — лише потрібно зареєструватися на сайті музею. Тут можна побачити унікальні видання, обладнання, у тому числі сучасне, яке використовувалося і використовується тепер мас-медіа для написання матеріалів і передачі радіо-телерепортажів. Чимало місця музей виділив на те, щоб показати, як світові ЗМІ відображали на своїх сторінках чи телеекранах теракт 11 вересня 2001 року. У музеї є спеціальна стіна, на якій вписано імена загиблих журналістів. І всі експонати, демонстраційні екрани, загалом все старе і надсучасне обладнання, цитати на стінах, а також навіть у туалетних кімнатах підкреслюють, що преса дійсно є четвертою владою в Америці. Музей відвідує багато людей. За п’ять доларів тут можна знятися на телекамеру і залишити при собі пробу в якості телерепортера або ж сфотографуватися поруч із зображенням Обами. До речі, популярним серед гостей Вашингтона є Капітолій, який відвідує приблизно три тис. осіб на день. Зрозуміло, що відвідування є безкоштовним, але після подій 11 вересня 2001 року здійснюється лише у супроводі екскурсовода.
Ще одне спостереження стосується американського інформаційного простору, який забезпечує приватна телекомпанія CNN. Усюди — в аеропортах, в установах, у холах готелів, ресторанах-фастфудах телеприймачі налаштовані на цей канал. Таким чином у будь-якому куточку США американці знають, що відбувається в країні та світі.
Наприкінці хотілося б сказати, що про Америку не можна судити за фільмами, повідомленнями газет, телерепортажами чи діями президента. Америку краще побачити власними очима, поспілкуватися з людьми, як білими, так і чорношкірими, побувати на півночі та півдні, сході та заході країни, яку справедливо вважають континентом. Адже в цій країні є місця, які називаються полюсом через холод, є пустелі, як в Африці. І вже тоді робити висновки, що це за країна і чому вона має величезний вплив на світ.
Редакція висловлює подяку посольству США в Україні за надання можливості кореспонденту «Дня» відвідати США в рамках програми International Visitor Leadership
