Криза партії «Батьківщина» та її лідера Юлії Тимошенко триває. Проблеми партії яскраво продемонстрували вибори до Київської міської ради, де «Батьківщина» набрала лише трохи більше 4% (3 депутати), пропустивши «Свободу» та «Об’єднання Самопоміч», які набрали по 6,5%, «Радикальну партію» Олега Ляшка з близько 9% та УДАР з результатом в майже 40%. Тоді як на минулих виборах 2008 року партія набрала 22% (33 депутати). Такий показник є наслідком специфічної кадрової політики, явище депутатських «тушок», продаж мандатів, не засвоєння помилок попереднього періоду тощо. Криза самої Юлії Тимошенко проявилася на виборах президента України, де вона набрала 12,81% голосів, безнадійно відстаючи від Петра Порошенка більш ніж у чотири рази.
Після такого болючого програшу Юлія Тимошенко зникла з публічного простору. Затихла навіть гучна ініціатива про створення «Народного руху опору» — руху, призначеного для забезпечення ефективного спротиву будь-яким зовнішнім проявам агресії щодо України, який вона обіцяла створити більш ніж за місяць до президентських виборів. У чому причина затишшя? Куди зникла Тимошенко у час, коли наші війська проводять важкі бої на сході, а бойовики збивають пасажирські літаки?
На думку політолога Олександра ПАЛІЯ, Юлія Тимошенко, відчуваючи атмосферу у суспільстві, зрозуміла, що зараз не її час (адже суспільство її не сприймає), і, відповідно, пристосовується до ситуації. «Вона сидить у засідці і чекає. Вона може з неї вийти, коли щось залежатиме від неї. Свого часу Тігіпко 5 років чекав. Її стратегія — розраховувати на помилки опонентів, ніж на свої власні досягнення», — вважає Олександр Палій.
Неодноразово від експертів вже звучало, що після свого виходу на волю 2014 року Юлія Тимошенко залишилася в минулому. Це видно, зокрема, з її першого виступу на Майдані, де вона знову демонструвала гучні та неконкретні заклики до боротьби. Тоді, правда, суспільство вже себе само врятувало від режиму Януковича.
«Вона працювала в звичному для себе форматі — «віртуалполітика», хоча був запит на формат «реалполітика», — зазначає у коментарі «Дню» політолог Андрій ЗОЛОТАРЬОВ. — Якщо брати до уваги присутність в інформаційному полі, піар-стратегії, то вона цілком правильно взяла паузу».
Одразу виникає запитання: для чого? «Якщо це буде робота над помилками, пристосування до суспільних реалій, відбудування партійної структури «Батьківщини», то це одне, — додає Андрій Золотарьов. — У період війни не час запитувати, чому саме вдвічі піднімають комунальні послуги, чому паски затягують прості українці, а не «жирні коти». Усі ці питання виникнуть восени. Десь тоді вона і з’явиться. Якщо Юлія Володимирівна зможе знайти зрозумілі месиджі для виборців, у неї будуть можливості для відвоювання позицій».
Все ж таки, зважаючи на падіння рейтингу, говорити, що Юлія Володимирівна цілком втратила довіру в суспільстві, не можна. Як вважає директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій БИЧЕНКО, рейтинг Юлі Тимошенко й «Батьківщини» зараз достатній, адже партія досить серйозно представлена в нинішньому парламенті, а голова партії має достатньо довіри, щоб пройти до наступної Ради. «Основне, чим вона може наростити рейтинг, — це реальна діяльність, спрямована на покращення ситуації в країні, очевидно, все-таки більшість її потенційного електорату очікує саме конструктивної діяльності від неї та партії», — розповідає Андрій Биченко.
На його думку, політичне майбутнє голови «Батьківщини» залежить тільки від неї самої. «У неї серйозний потенціал. На цих виборах «Батьківщина» точно пройде, але якщо не буде конструктивної позиції, то, я думаю, до наступних виборів «Батьківщину» чекатиме та ж доля, що й «Нашу Україну» свого часу», — припускає Андрій Биченко.
Сьогодні Юлія Тимошенко на роздоріжжі. Під час Революції Гідності відбулися певні зсуви у суспільних настроях та потребах, тому якщо голова «Батьківщини» не переорієнтується з політики гучних заяв на щось, що дійсно дає позитивний результат для країни, її долю може вирішити саме суспільство. «Коли Тимошенко повернулась із ув’язнення, вона не розуміла, що відбувається в Україні. Країна змінилася — вона залишилася. Її стратегія вже не дає того результату, який був минулих років. Якщо вона далі так діятиме, то піде у політичне небуття повільно, але невідворотно», — зазначає Андрій Золотарьов.
Також важлива у цій ситуації позиція Президента Петра Порошенка. Адже суспільство надало йому великий кредит довіри для того, щоб змінити систему. «Все залежить від того, наскільки влада захоче, щоб дійсно всі грали за правилами, — коментує Андрій Биченко. — Якщо таке бажання буде підкріплюватися власними діями і поведінкою, то я впевнений, що всі будуть грати за правилами, а той, хто не захоче, буде якось виключений із активного бізнесу чи політичного життя. Зараз м’яч на боці влади. Від Президента та його команди залежатиме, як буде розвиватися країна, чи дійсно буде враховано помилки минулого і чи буде поступ вперед, або ситуація скотиться до того, що ми мали останні 23 роки».
Чи можуть політики, які звикли до непрозорості, грати за правилами? Як писав один із авторів «Дня» Ігор ЛОСЄВ, «друге пришестя» Юлії Тимошенко можливе, якщо нинішній Президент наробить надто багато помилок. «І тоді народ, як за соломинку, може вхопитися за політика Тимошенко, — пише Ігор Лосєв. — Але виключно через відчай. Проте якщо Порошенко діятиме правильно й очікувано, не нехтуючи національними інтересами, не піддаючись як ворожому, так і дружньому тиску, то Юлія Володимирівна шансів не має. Усе треба робити вчасно. У неї був шанс».
