Дострокові парламентські вибори в Україні відбудуться. Після розпаду коаліції процес уже фактично запущено. Вимогу перезавантажити ВР давно висуває суспільство. Переобрати парламент під час виборчої кампанії обіцяв і Президент Петро Порошенко. Згідно з результатами соціологічного опитування, проведеного спільно «SOCIS», «КМІС», «Рейтингом» і Центром Разумкова, дочасні вибори підтримують 65,8% громадян України.
Утім, до сьогодні невідомою залишається процедура проведення виборів. За часи незалежності України громадяни реалізовували своє право на голос ледь не всіма можливими способами: на пропорційній основі, за мажоритарною і змішаною системами. Експерти вже навіть іронічно вбачають певну традицію в прагненні кожного разу змінювати процедуру виборів. Проте після Революції Гідності найгучніше про своє бачення оновленої виборчої системи заявила саме громада.
«Депутати мають піти на перевибори за новими правилами: голосування на пропорційній основі мусить відбутися за відкритими списками», — читаємо на офіційному сайті громадської організації «Реанімаційний пакет реформ». То чи дадуть українцям можливість не обирати кота в мішку, а висловити довіру конкретним кандидатам? Завтра народні депутати на позачерговому засіданні Верховної Ради мають такий шанс — шанс змінити систему голосування на вимогу громадян.
На сьогодні існує два основні типи голосування за відкритими списками. Перша система — змішана — передбачає поділ країни на певну кількість округів, для того, щоб на кожному з них політична партія змогла представити одного свого висуванця. Таким чином, голосуючи за кандидата на окрузі, виборець водночас віддає голос у «скарбничку» конкретної партії. «Така процедура дозволяє персоніфікувати процес, і до парламенту проходять лише ті кандидати, яким вдалося заручитися довірою у виборця», — пише у своїй праці «Відкриті списки: плацебо замість оновлення крові» експерт Центру політичного консалтингу Денис ДЕНИСЕНКО.
Проте, з другого боку, така система має й низку недоліків. Зокрема маленькі партії, що не можуть набрати число кандидатів, яке б відповідало кількості округів, будуть автоматично відсторонені від виборів, адже, за регламентом, партія має висунути хоча б одного кандидата на кожному з округів, а в Україні їх, як правило, чотириста п’ятдесят. Окрім цього, висування кандидатів буде прерогативою партійних лідерів — саме їхнє слово важитиме найбільше під час формування списків і закріплення свого кандидата за певним округом. Та головне, пише Денисенко, «не треба забувати про традиції політичної корупції — «жирні» округи з гарними шансами тієї чи іншої партії обов’язково стануть предметом торгу».
Іншим варіантом запровадження відкритих списків є так звана пропорційно-рейтингова система, коли виборець виражає свою довіру декільком кандидатам із загального списку, послуговуючись при цьому порядковими номерами. Так, електорат вносить свою лепту в майбутній розподіл сил у парламенті, до того ж список формується за алфавітом. «Такий преференційний тип відкритих списків у Європі (в Австрії, Бельгії, Греції, Польщі... — Авт.) набагато популярніший, ніж змішаний, проте на сьогодні ЦВК України не має чіткого алгоритму підрахунку голосів, відданих за цією схемою», — зауважує Денисенко. Незважаючи на те, що через нестачу політичного досвіду нашій державі запровадження цієї системи може обійтися в копієчку, експерти запевняють: саме такий тип голосування за відкритими списками є найбільш прийнятним.
Зокрема політолог Анатолій РОМАНЮК, визнаючи всі переваги змішаного типу голосування, в коментарі «Дню» зазначає: «Змішаний тип переважно застосовують у країнах з неймовірно високою політичною свідомістю громадян, як це є, приміром, у Швейцарії чи Люксембурзі, а також не з настільки великою кількістю активного політикуму. Україна ж — завелика країна для цього типу голосування, ми маємо скоротити списки й дати можливість електорату голосувати за своїх «регіональних» кандидатів, яких вони хоча б трохи знають. Інакше знову буде порушено комунікацію між громадою та владою, не буде регіональних авторитетів — а лише київські політики, які поприїздять на різні виборчі округи та не зможуть набрати достатньої кількості голосів».
Водночас Анатолій Романюк висловив також побоювання стосовно того, чи зможе Україна в екстремальних умовах упорядкувати виборче законодавство: «Зміни, які зараз відбуваються в Україні, мають дещо революційний характер, перебуваючи в стані війни, ми можемо поквапитися із запровадженням відкритих списків. Проте говорити предметно буде сенс лише тоді, коли побачимо конкретні закони». І справді, відкриті списки — непростий виклик для уряду, адже за умови, якщо перевибори будуть провальними, суспільство мимоволі пригадає хвилю ажіотажу навколо теми відкритих списків часів Януковича, яка була лише інструментом заробляння бонусів у електорату.
Про настрої депутатів розповідає «Дню» експерт ГО «Реанімаційний пакет реформ» Світлана КОНОНЧУК: «Протягом більш ніж двох місяців активної діяльності громадської організації ми провели декілька зустрічей із депутатами, на яких намагалися пояснити, що, запровадивши відкриті списки, вони нічого не втратять. Зараз деякі медіа розповідають справжні жахіття про голосування за відкритими списками, але такий тип виборчої системи став би для України черговим шансом провести люстрацію, причому знизу, а не під пильним керівництвом влади».
Проте, за словами пані Світлани Конончук, депутати зробили запропонований закон предметом торгу, тому прийняти його скоріш за все не вдасться — парламент не консолідує достатню кількість голосів: «На жаль, ми спостерігаємо безвідповідальну діяльність політиків. Вони не хочуть прописувати так звані перехідні положення, які стосувалися б виборчих процедур наступних років, а дбають лише про власну вигоду. У результаті наразі у ВР подано дев’ять законопроектів щодо процедури дочасних виборів, серед них, наприклад, «мажоритарний проект» Литвина або «пропорційний із закритими списками» Князевича та багато інших. Я особисто вважаю, що виборчого законодавства вже не змінюватимуть, електорат піде голосувати за змішаною системою».
Натомість громадський діяч Ганна ГОПКО на зустрічі з «Літньою школою журналістики» підкреслила: «Хай там як, а лобіювання законопроекту про зміну виборчого законодавства ми не припинимо, а тільки посилимо. «Реанімаційний пакет реформ» та інші громадські організації наполягатимуть на тому, щоб у новому парламенті це питання порушили невідкладно».
