Донецький бізнес визначається
Ринат Ахметов «іде» у велику політику. Непублічний мільярдер братиме участь у виборах у списках Партії регіонів. «Для мене було за честь отримати запрошення до Партії регіонів, і я повідомив лідеру партії про мій намір пристати на його пропозицію та виставити свою кандидатуру на парламентських виборах за партійним списком. Я буду радий можливості співпрацювати з лідерами партії для пошуку принципово нових і нестандартних вирішень завдань, які стоять сьогодні перед Україною», — передає слова бізнесмена його прес-служба.
«Я завжди думав про те, як допомогти нашій країні. Я вирішив, що саме зараз настав момент, коли потрібно брати участь у політичному житті, і прийшов до висновку, що принесу максимальну користь Україні, ставши депутатом парламенту, де я зможу спрямувати свою енергію на те, щоб поліпшити життя всіх моїх співгромадян», — заявив Р. Ахметов.
Р. Ахметов — один із найбагатших і найвпливовіших людей України. Йому належать 90% акцій ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ, Донецьк), що володіє й управляє активами в металургійній, машинобудівній, енергетичній, вугільній, телекомунікаційній, банківській, страховій, медіа й інших галузях і сферах економіки. Бізнесмен також є президентом футбольного клубу «Шахтар» (Донецьк).
Водночас інший, не менш відомий донецький бізнесмен, голова ради директорів корпорації «Індустріальний союз Донбасу» Сергій Тарута заявляє, що ІСД не збирається надавати підтримку жодній політичній силі, яка братиме участь у виборах до Верховної Ради України в 2006 році. «Із погляду ІСД, ми прямо нікого не підтримуватимемо і не плануємо брати участь у виборах — ні я, ні мої партнери, ні наші співробітники», — сказав С. Тарута в інтерв’ю агентству Інтерфакс- Україна в Брюсселі. Відповідаючи на запитання, чи підтримуватиме ІСД якусь політичну силу непрямо, С. Тарута сказав: «У нас, безумовно, є симпатії. Які — це велика таємниця. Спитайте мене про це після голосування». При цьому він дав зрозуміти, що підтримає конкретну політичну силу тільки голосуванням. Керівник корпорації нагадав, що за всю історію існування ІСД «ми ніколи не захоплювалися політикою». «Ніколи. І тільки коли країна опинилася в небезпеці, тоді я не мав права мовчати та мусив висловити свою позицію», — сказав С. Тарута, пояснюючи підтримку на минулих президентських виборах Віктора Ющенка.
Адвокати оголосили страйк
Відомі адвокати Олексій Резников і Сергій Власенко оголосили місячний мораторій на представництво в судових справах, щоб привернути увагу до недосконалості судової системи в Україні. «Ми змушені зробити офіційну заяву, що адвокати Олексій Резников і Сергій Власенко протягом місяця від сьогодні не братимуть участі в жодному судовому засіданні», — заявили партнери фірми «Правіс: Резников, Власенко і партнери» вчора на прес-конференції в Києві. С. Власенко нагадав, що рік тому він і О. Резников захищали інтереси кандидата на посаду президента Віктора Ющенка в Верховному Суді. «Ми сподівалися, що судова система відреагує на рішення Верховного Суду від 3 грудня, розпочне самоочищатися. Але минулий рік продемонстрував, що, на жаль, вона не зазнала змін, і з кожним днем стає все гірше», — заявив він, додавши, що «судова процедура все більше перетворюється на фарс». С. Власенко відзначив, що це стосується не всього судового корпусу, оскільки «серед суддів є абсолютно порядні, моральні та кваліфіковані люди, і їх досить багато». «Але вони вимушені працювати в тих умовах, в які їх поставила система, на чолі якої за станом на сьогодні стоять голова Верховного Суду України та Вищого господарського суду України», — заявив він. «На наш погляд, нинішні керівники судової гілки влади зробили недостатньо для того, щоб в Україні була створена незалежна судова влада. Ми засмучені тим, що з урахуванням цих досягнень ці керівники продовжують залишатися на своїх посадах, навіть не зважаючи на гучні корупційні скандали, що мають місце», — підкреслив він.
С. Власенко заявив, що місяць мораторію він і О. Резников використовують для напрацювання законопроектів для зміни ситуації, які б передбачали виборність суддів, а не безстрокове призначення, створення єдиного реєстру судових рішень, що дозволить уникнути їхнього оформлення заднім числом. Також пропонується ввести механізм випадкового розподілу справ між суддями, що виключить можливість розправи з «неугодними» суддями шляхом навантаження великою кількістю дрібних і незначних справ. Час мораторію адвокати також збираються використати для налагодження механізму громадського контролю з боку адвокатів і ЗМІ над обвинуваченнями в корупції з боку політиків, особливо в ході виборчої кампанії. Відповідаючи на запитання, як відреагують на оголошення адвокатами мораторію на участь у судових справах їхні клієнти, зокрема, Віктор Пінчук, С. Власенко заявив, що їхня позиція «повідомлена клієнту, й він із нею погодився».
Українці — найбільші песимісти в СНД
В Україні найменший рівень соціального оптимізму серед країн-учасниць Єдиного економічного простору. Про це свідчать результати 4-ї хвилі соціологічного опитування «Євразійський монітор», яке провадилося в жовтні в Україні, Росії, Білорусі та Казахстані Всеросійським центром дослідження громадської думки, ДІАЦ (Україна), НОВАК (Білорусь), ЦЕССІ-Казахстан, ЦКТ «Репутація» (Казахстан). Оцінюючи перспективи своєї родини наступного року, в Україні 2% опитаних заявили, що вони житимуть значно краще, і 12% — дещо краще. Найвищий рівень соціального оптимізму в Казахстані — 11% і 39% відповідно (у Росії — 3% і 19%, у Білорусі — 3% і 24%).
Більше за інших задоволені своїм життям казахи (цілком задоволені — 28%, скоріше задоволені — 52%), менше за інших — українці (цілком задоволені — 5%, скоріше задоволені — 23%).
Краще за всіх своє матеріальне становище оцінюють мешканці Казахстану (цілком задоволені — 2%, скоріше задоволені — 30%), гірше за всіх — українці та росіяни (цілком задоволені — 1%, скоріше задоволені — 10%).
Генеральний директор ЦКТ «Репутація» Гульніра Ілеуова вчора на прес-конференції в Києві пояснила оптимізм мешканців Казахстану тим, що «шокову терапію» було проведено в країні в середині 90-х років і зараз результати реформ, а також високі ціни на нафту у світі вселяють у них почуття впевненості.
Оцінка діяльності Президента в Україні є вдвічі нижчою, аніж у інших країнах ЄЕП. Так, в Україні діяльність Президента схвалюють 32%, у Казахстані — 87%, у Росії — 71%, у Білорусі — 64%. Також в Україні найнижча оцінка діяльності уряду — схвалюють 18% респондентів (у Казахстані — 61%, Білорусі — 52%, Росії — 31%). Директор компанії ДІАЦ Євген Копатько зазначив, що в Україні відзначається різке падіння оцінки діяльності органів державної влади, хоча на початку року вона була досить високою.
