США ухвалили остаточне рішення про створення національної системи протиракетної оборони одразу після того, як під час нещодавньої зустрічі в Кельні президентів Америки та Росії Борис Єльцин погодився з тим, із чим Москва ніколи не погоджувалася раніше. Це те, що договір від 1972 року про обмеження систем протиракетної оборони треба осучаснити.
Ідея Договору полягає в тому, що дві країни повинні мати однакову можливість, аби збивати ядерні балістичні ракети одна однієї. Відтак Москва та Вашингтон домовились, що парасолька протиракетної оборони буде розгорнута лише над одним районом діаметром 150 кілометрів. Решта площі держав залишилася майже беззахисною, і за таких обставин, як планувалося, жодна зі сторін Договору не зважиться на розв'язання ядерного конфлікту першою — з огляду на наслідки ядерної атаки у відповідь.
Проте за чверть століття технічний прогрес сягнув так далеко, що нині бойовими ракетами володіє значна кількість країн, у тому числі і з нестабільними політичними режимами, здатними застосувати зброю масового ураження проти США. До таких країн Вашингтон відносить, зокрема, Північну Корею, Іран, Ірак. Відтак створення національної протиракетної оборони має на меті захистити усю територію США від поодиноких ракетних атак. У Вашингтоні наголошують, що ці національні антиракетні системи не будуть загрожувати Росії та її стратегічним силам, позаяк вони не достатньо потужні для таких завдань. Москва з підозрою ставиться до таких пояснень, де генералітет вважає, що в разі розгортання національної ПРО США отримають військову перевагу над Росією. Проте сьогодні в Москви не має іншого шляху, як іти на переговори з Вашингтоном із цього приводу і врешті-решт зафіксувати в Договорі щодо ПРО нові реалії.
Київ донедавна був прихильником непорушності тексту й змісту Договору щодо ПРО. Наразі ситуація змінилася. Директор Дніпропетровської філії національного інституту стратегічних досліджень України Анатолій Шевцов, висловлюючи своє бачення можливих змін у Договорі, сказав: «У принципі можна повернутися до варіанту, який вже пропонувався раніше. Тобто коли США та Росія матимуть не по одному, а по два райони під захистом протиракетних систем. Двох районів цілком достатньо, аби із лихвою виконати функцію щодо захисту території країни».
Проте офіційна позиція України щодо рішення США про створення загальнонаціональної системи протиракетної оборони ще не оприлюднювалась. Цілком імовірно, що в Києві оберуть стратегію вичікування доти, поки остаточно не з'ясується, чим саме ладні будуть пожертвувати Москва та Вашингтон задля досягнення компромісу. Але також можна очікувати, що і США, і Росія з урахуванням власних пріоритетів самі займуться формуванням позиції Києва.
