Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Анатолій МАТВIЄНКО: «Леонідові Кучмі не варто забувати, в який спосіб приймалася Конституція...»

28 червня виповниться три роки з того дня, як Верховна Рада ухвалила Конституцію України. За цей період навколо Основного Закону зламано чимало списів
26 червня, 1999 - 00:00


Часто Конституцiї дорікають в недосконалості, в надмірній демократичності, а дехто не вважає за великий гріх порушення окремих статей...

Нещодавно Президент України піддав критиці Конституцію за відсутність у ній «дієвого механізму влади». На думку Леоніда Кучми, в Основному Законі не відображено важелів реалізації повноважень гілок влади і це заважає усім чітко визначити межі своєї компетенції. Втім, проблема будь-якого закону полягає не стільки в його недосконалості, скільки в бажанні причетних до його виконання довільно тлумачити цю недосконалість.

На запитання щодо того, як в Україні дотримуються Конституції і в чому полягають основні проблеми її виконання, відповідає голова Всеукраїнського об'єднання «Відкрита політика» Анатолій Матвієнко.

— Анатолію Сергійовичу, Україна вже три роки живе з власною Конституцією, однак суперечки щодо прав гілок влади продовжують точитися. Наскільки, на ваш погляд, Основний Закон довів свою ефективність за цей час і чому не розв'язав проблеми збалансування владних інтересів?

— Говорити про ефективність або неефективність Конституції можна лише враховуючи один важливий аспект. Конституція не є законом прямої дії, потребує прийняття відповідних додаткових законів, які б безпосередньо впливали на ті чи інші сфери життя України. Верховна Рада за цей час виявилася неспроможною своєчасно розглядати й приймати ці закони — звідси й правовий вакуум. Це своєю чергою не сприяє політичній стабільності, а відтак завжди знаходиться підгрунтя для зловживань. Однак я вважаю, що Конституцію слід розглядати як основу на перспективу. Хоча, звичайно, ті окремі положення в статтях, до яких більше за все претензій, можна було б збалансувати відповідними законами. Поки що я не бачу особливого бажання ані в керівництва Верховної Ради, ані в Леоніда Кучми розв'язувати ці питання шляхом знаходження компромісів. Очевидно, така ситуація влаштовує всіх, оскільки допомагає у вирішенні своїх особистих і далеких від держави проблем.

— В одному зі своїх виступів Леонід Кучма критично висловлювався на адресу Основного Закону. Він також нарікає на те, що Конституція не містить відповідних механізмів, які б сприяли встановленню звітності та відповідальності гілок влади.

— Леонідові Даниловичу не варто забувати, в який спосіб приймалась Конституція. Адже саме через його тиск цей процес було форсовано, і на світ з'явилося дитя компромісу, яке вимагає постійної уваги й ніжного до себе ставлення. В нас чомусь вважають, що коли документ не створює особистого комфорту Президентові чи прем'єрові або комусь іще, то такий документ можна ігнорувати або порушувати його положення. Якщо працювати тобі заважає відсутність певного закону — йди до парламенту, говори, переконуй, але вирішуй проблему. В кінцевому результаті ти вирішуєш питання ефективного управління державою, заради цього тебе й обрав народ на цю посаду. А щодо відсутності механізмів, то я переконаний, що при бажанні можна ефективно працювати за цих умов, теперішньої законодавчої бази і повноважень самого Леоніда Кучми цілком вистачає, аби навести лад в економіці. Інше питання, що цей режим дбає зовсім про інші пріоритети.

— Хто, на вашу думку, сьогодні є найбільшим порушником Основного Закону?

— На сьогодні серйозно порушує Конституцію Леонід Кучма. Перш за все — своїми указами з так званих питань, що не врегульовані законодавством. Втім, одна з головних проблем в цьому випадкові — визначити, чи не дублює Президент Кучма своїм указом вже існуючий закон? У парламенті суперечки з цих питань точаться регулярно. Конституційний суд із власної ініціативи не реагує, а подання відповідних депутатських груп розглядаються дуже повільно.

— Наскільки сьогодні КС відповідає своєму призначенню і чи є він насправді неупередженим та незалежним?

— У мене немає сьогодні прямих доказів того, що КС знаходиться під прямим впливом однієї з гілок влади. Але інтуїтивно відчуваю, що хтось прагне тиснути на цей орган. Дуже важливо, щоб попри всі спроби КС залишався дійсно незалежним, адже в Україні ще продовжує зберігатися такий рудимент минулого устрою, як телефонне право. Діяльність КС за стилем організації роботи свідчить, що судді відчувають на собі намагання деяких посадових осіб ним скористатись.

— Можливо, варто ініціювати процес внесення змін до Конституції й більш чітко виписати спірні статті?

— При всій недосконалості Конституції будь-які спроби розпочати процес внесення до неї змін за сьогоднішньої політично нестабільної ситуації можуть бути небезпечними для незалежності України. Треба нарощувати роботу з удосконалення окремих законів, що дозволить уникнути втручання в Конституцію. Скажімо, в Основному Законі є положення про уряд, але не ухвалено ще закону про уряд.

При прийнятті цього документа можна прописати ті моменти, які на сьогодні стосуються діяльності Кабміну, але не прописані в Конституції. Наприклад, та сама проблема відсутності норми коаліційної більшості і меншості при голосуванні за програму уряду чи прем'єра. В такий спосіб можна вирішити питання формування коаліційного уряду. Це — вихід. А вносити зміни до Основного Закону можна тоді, коли Україна стане на безальтернативний шлях незалежності.

— Розпочалася передвиборна кампанія. Наскільки сьогодні в Конституції прописані всі основні моменти щодо виборів президента?

— Ну, формально моменти прописані всі, але одному надається можливість їх ігнорувати, а іншому — якусь несуттєву помилку підносять до рангу серйозного порушення. Коли збирались підписи за претендента на кандидата в президенти Леоніда Кучму, в моєму виборчому окрузі на збори звозилися люди з усіх сіл. А я знаю приклади, коли протоколи зборів на підтримку іншого претендента було анульовано з тієї причини, що 10 осіб було з іншого населеного пункту.

Ось і виходить, що нелояльні до влади фігури зазнають уже на цьому етапі усіляких утисків. До речі, в тій же Конституції ніяк не прописано право політичної опозиції, а опозиція повинна мати рівні права на всі засоби, які має влада. Маю на увазі ЗМІ та інше. А те, що зараз у нас влада робить із політичними опонентами і перш за все демократичною опозицією, нагадує середньовічну екзекуцію. Думаю, що ці вибори стануть каталізатором таких речей, про існування яких ми зараз навіть не здогадуємось.

— Якщо б вам була надана можливість самому внести або скасувати деякі положення Конституції, що б ви змінили?

— По-перше, будьмо реалістами і згадаймо, що внесення змін до Основного Закону — це прерогатива Верховної Ради. Але якщо вести мову про теоретичність внесення змін, то в першу чергу треба суттєво обмежити інститут недоторканності. Це стаття 80. Наступне, що треба зробити — це встановити повну пропорційність виборів у парламент із усіма положеннями про більшість, коаліційність тощо. Треба посилити роль політичних партій у керівництві державою й виписати їхню відповідальність за свої дії. Очевидно, сьогодні постала проблема делегування регіонам більшої економічної самостійності. Треба розбити цей диктат центру з прийняття рішень, за які він потім не несе ніякої відповідальності.

Георгiй ГОНГАДЗЕ
Газета: 
Рубрика: