Треба звернути увагу на той факт, що в Женеві, куди було доставлено для допитів Лазаренка, по суті починається процес розслідування відмивання екс-прем’єром «брудних грошей» у швейцарських банках. Суддя Лоран Каспер-Ансермет, який веде справу лідера партії «Громада», неодноразово заявляв про свій намір сконцентрувати увагу саме на цьому аспекті діяльності Лазаренка.
Таким чином, панамський паспорт і незаконний в’їзд екс-прем’єра України на територію Швейцарії стали приводом для затримання Лазаренка правоохоронними органами цієї країни та відправлення його для більш серйозної «розкрутки» в Женеву. Сьогодні поки що важко говорити про те, чим реально закінчиться справа українського екс-прем’єра. Однак певний системний вплив арешту Лазаренка вже простежується.
По-перше, зазнав потужного удару міжнародний імідж України. Більшість провідних інформаційних агентств світу подали затримання Лазаренка як «топ-ньюс». На російських телеканалах («НТБ», «РТР») сюжет із Швейцарії проходив як одна з найголовніших подій.
Дійсно, колишнього прем’єра 50-мільйонної держави, який від імені України підписував найважливіші міжнародні документи, зокрема українсько-російські угоди про розподіл Чорноморського флоту, затримано на території нейтральної країни з паспортом Панами. До речі, назва цієї країни у багатьох асоціюється не лише зі знаменитим каналом, а й з гучними процесами над наркоторгівцями.
Можна сказати, що під час розслідування деяких тіньових аспектів діяльності Лазаренка спливе чимало фактів, що компрометують Україну. Скоро до України прибуде швейцарський слідчий, який веде справу екс-прем’єра. Він займеться збором доказів його провини. Неважко передбачити, що в женевскому процесі (якщо він, звичайно, відбудеться) фігуруватимуть назви цілого ряду українських комерційних структур, і насамперед ЄЕСУ.
Отже, Україна може знову «прославитися» на весь світ як корумпована й кримінальна держава, з якою краще не мати спільних справ. При цьому процес планується провести на території країни, яка протягом століть створювала собі імідж нейтральної держави.
По-друге, через арешт Лазаренка зміниться політична архітектура блоку лівих сил. Ні для кого не є секретом, що альянс партії «Громада» з комуністами та соціалістами, який відразу після парламентських виборів 1998 року подавався як тимчасовий і ситуативний, трансформувався в певну подібність блоку. Фракції комуністів, «Громада» і «Лівий центр» координували свої дії як під час процесу обрання спікера парламенту, так і щодо ключових моментів внутрішньопарламентської діяльності. Вже стали виразно проступати контури політичної схеми Лазаренко—Мороз, яка мала спрацювати під час президентських виборів 1999 року. Павло Іванович, який до останнього часу контролював значні фінансові ресурси, міг би стати основою «електоральної машини» Олександра Мороза. Тепер навіть найменший натяк про наявність «брудних грошей» Лазаренка у «виборчій скарбниці» того чи іншого кандидата в президенти автоматично спричинить його поразку на виборах.
По-третє, вже сьогодні «швейцарська тінь» впала на багатьох соратників Лазаренка. Як може член «Громади» Юрій Кармазін очолювати парламентський комітет з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю, якщо лідер фракції сидить у Женеві через справу про відмивання «брудних грошей»? І нехай провину Лазаренка поки не доведено, однак в ідеологічному плані такий «політичний козир» крити немає чим.
У не менш цікавій ситуації опинилася і Юлія Тимошенко — тіньовий прем’єр-міністр партії «Громада» й водночас голова бюджетного комітету. Якщо швейцарський слідчий «нариє» факти, що свідчать про зв’язок екс-президента ЄЕСУ з екс-прем’єром, то бюджетний процес-99 обіцяє набути досить несподіваного повороту.
Крім того, одним із наслідків арешту Лазаренка може стати розпад фракції «Громада», яка своїм існуванням багато в чому завдячує його особистому керівництву.
Таким чином, сьогодні саме в Женеві визначається конфігурація передвиборного блоку лівих сил. Виконавча влада, яку очолює Леонід Кучма, з одного боку, зацікавлена в «розкрутці» Лазаренка та його «приземленні» у швейцарській в’язниці. Однак, з іншого боку, Павло Іванович має таку негативну інформацію про нинішнє керівництво країни, що стає потенційно небезпечним в’язнем. Саме це нині й визначатиме хід розслідування у справі про «брудні гроші».
№235 08.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
